Згідно з ст. 63 та 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 3 розділу IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Держреєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 №822 (далі – Положення), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує й веде Держреєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка). ДФС присвоює Обліковій картці реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України. Такий документ з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізична особа самостійно на власний розсуд пред’являє, надає його копію або повідомляє на вимогу державних органів, установ та організацій.
Державні органи, установи та організації можуть перевірити достовірність реєстраційного номера облікової картки платника податків у випадках, передбачених законом, шляхом подання запитів до ДФС у встановленому порядку, повідомили у відділі організації роботи Головного управління ДФС у Тернопільській області.
