Ярослав Малишко із села Лопушне Лановецької громади міг би пекти тістечка і хліб. Чи смачні торти. Ярослав за професією був пекар-кондитер, закінчив училище ресторанного бізнесу, навчався на бакалавраті у технічному університеті. Хотів стати технологом.
Коли розпочалася війна, хлопець служив в армії. Свій день народження 1 березня 2022-го зустрів на фронті, на передовій. Потім Ярослав підписав контракт із ЗСУ. Разом із спеціальністю стрільця, кулеметника пройшов навчання на бойового медика.
Ярославу разом з такими ж молоденькими бійцями, ровесниками, а то й молодшими, випало багато воєнних випробувань. Навіть жахіття полону. Це сталося в Енергодарі, коли росіяни захопили ЗАЕС, а їхня рота відбивала штурм окупантів. Була і позиція неподалік Бахмута. Останнім часом Ярослав з побратимами стримували ворога на Запоріжжі.
Про це розповідала у своїй статті про Ярослав за 19 лютого минулого року відома волонтерка, редакторка «Голосу Лановеччини» Наталя Гамера.
Рідні дуже довго чекали вісточки від Ярослава. А він нарешті повертається додому на щиті. Назавжди. Таким юним, вродливим. Надія та гордість мами і тата. Все обірвала страшна, жорстока війна.
Повертається назавжди 25-річним. Щоб вже з небес оберігати найдорожчих його серцю людей. Десь там, серед ангеликів, цей добрий, щирий, скромний хлопець і водночас мужній, сміливий Воїн втілюватиме свою мрію – робити світ кращим.
Вічна і світла пам’ять тобі, Ярославе! Легких небесних хмаринок!
«Лановецька громада у скорботі. Вірний військовій присязі під час виконання службових обов’язків повʼязаних із захистом Батьківщини на Запоріжжі загинув 25-річний Ярослав Малишко із села Лопушне.
Вічна пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним та близьким», – написали у Лановецькій міській раді.
До слова, чоловік Ярославової сестри теж воює.
