Марічка Галайда, незряча дівчинка, навчається уже четвертий рік у Тернопільській школі №16. Вона вивчає всі предмети разом з однокласниками. Коли школярі читають з підручників, дівчинка відчуває слова пальчиками у спеціальних книжках зі шрифтом Брайля.
Відчинити двері звичайної школи незрячій дитині допомогла програма інклюзивного навчання, яку впроваджують в Україні. За нею дитина здобуває у школі не лише знання, а й підтримку оточення. Та цей випадок – унікальний. Вітчизняна система освіти все ще не пристосована для таких дітей. Найбільша проблема в тому, що не вистачає підручників, за якими дівчинка могла б вчитись.
Коли нема підручників
Сьогодні у Тернополі немає жодного спеціалізованого закладу, в якому могли б надавати освіту незрячим діткам молодшого шкільного віку. Найближчим містом, куди можна віддати школяра 1-4 класів на навчання, є Львів. Щоб Марічка в своєму рідному місті могла освоювати шкільну програму, її вчителька Мирослава Киналь самостійно вивчила шрифт Брайля. Коли дівчинка тільки пішла до школи, підручників для неї, розповідає педагог, не було зовсім. Разом з мамою школярки вони самі намагалися їх писати.
Буква шрифтом Брайля учетверо-вп’ятеро більша за звичайну. До того ж вона об’ємна – разів у 20-30 “вища” за букву, яку наносять фарбою. Пропуск між рядками теж великий. Тому такі книжки об’ємні й важкі.
Виробництво навчальної літератури для дітей з порушеннями зору не встигає за змінами освітньої програми. Не вистачає і підручників з основних предметів, і книжок для позакласного читання.
Сьогодні є альтернативні методи навчання для незрячих, зокрема, з допомогою аудіо-підручників, які можна слухати на спеціальних пристроях. Однак і таких обмаль.
Альтернатива Брайлю
Зарадити цій ситуації можна, якщо багато людей начитають для запису якомога більше книжок, зауважує завідуюча відділу Тернопільської обласної універсальної бібліотеки Тетяна Ковалькова. Разом із партнерами зі Львова бібліотека розпочала унікальний проект для допомоги незрячим людям.
Цей проект покликаний створити першу в Україні дейзі-бібліотеку. Вона міститиме аудіо-книжки, озвучені в спеціальному сучасному форматі – дейзі. Він особливо зручний для користувачів із водами зору, оскільки має функцію навігації книжкою. З допомогою цього повністю незряча людина протягом декількох секунд зможе віднайти будь-який потрібний їй розділ, параграф чи сторінку, а також почути опис малюнка чи світлини.
– Організатором проекту зі створення дейзі-бібліотеки є Українська спілка інвалідів у Львові, – розповідає Тетяна Ковалькова. – Керівник проекту Оксана Потимко, яка теж є інвалідом зору, вирішила залучити до створення дейзі-книг працівників бібліотек у різних областях України. Таким чином можна буде поліпшити ситуацію з катастрофічним браком сучасних українських видань для незрячих, а заодно й запропонувати альтернативу громіздким і дорогим у виробництві брайлівським книжкам.
Потрібні волонтери
Дейзі-бібліотеки сьогодні є в багатьох країнах світу. В Україні вона буде першою. У Тернопільській бібліотеці просять допомоги волонтерів, аби начитувати книжки для незрячих. Долучитися до створення дейзі-книг можуть всі охочі.
– Треба начитати дуже багато книг, тому ми просимо долучатися всіх, хто має бажання допомогти, – зауважує Тетяна Ковалькова. – Зараз вже зголосилися більше десятка волонтерів. Ми були зворушені, що люди відгукнулися. Серед них – журналісти, вчителі, студенти, наші бібліотекарі. Долучаються навіть переселенці. Днями приходила колишня вчителька з Луганської області, Світлана Петрівна, і розповіла, що хоче начитувати підручники з географії та біології. Є серед наших волонтерів і мама з дівчинкою, ученицею третього класу, яка захотіла начитувати художні книжки для своїх незрячих однолітків.
Щоб начитати книгу для дейзі-формату, потрібно дотримуватися простих правил, розповідає бібліотекар Надія Білінська. Зараз вона озвучує “Різдвяну пісню” Чарльза Діккенса.
– Ця новела входить до шкільної програми, я начитала вже 29 сторінок, – каже пані Надія – Ви ніби оживляєте книгу.
Начитування потрібно розпочинати з титульної сторінки, зазначаючи все, що може побачити зрячий читач. Перед тим, як перейти до іншої сторінки, слід назвати її номер. Якщо є малюнок чи фотографія, їх теж потрібно описати.
– Сторінка п’ять. Малюнок. Старший чоловік. Він зачиняє двері. У нього капелюх і пальто. Також дві жінки, хлопчик і собака, – бібліотекар показує, як можна описати зображене на малюнку для незрячої людини.
У Тернопільській обласній бібліотеці вже сформували список книжок для начитування. У ньому художня література, підручники, енциклопедії. Список узгоджують з організаторами проекту, адже книжки начитують у різних містах України.
Волонтерам детально розкажуть, як саме потрібно записувати книгу. Єдине, що для цього потрібно, – мати вдома комп’ютер і гарну дикцію. Великою перевагою буде мікрофон. Хоча зробити запис можна й за допомогою звичайної веб-камери.
Записи книжок із Тернополя надсилатимуть організаторам проекту до Львова, де їх переводять у формат “дейзі”. Згодом всі аудіо-книги будуть доступні у вільному доступі в інтернеті на одному з онлайн-ресурсів. Уже зараз ознайомитися зі списком видань можна на сайті www.openlife.lviv.ua.
Прочитати хоча б одну книгу
Щоб продемонструвати переваги швидкої навігації дейзі‑книги, був проведений експеримент: одночасно мала знайти сторінку в звичайній книзі зряча людина та незряча. Дейзі-книга зреагувала на звукову команду та знайшла потрібну сторінку раніше, ніж це зробив читач паперового видання. Але для того, щоб відчути всі переваги дейзі‑книги, необхідний спеціальний плеєр. За словами Тетяни Ковалькової, він має багато функцій, серед яких можливість створення закладок, пошук сторінок, але плеєр є порівняно дорогим – коштує близько 350 євро.
Зараз координатори проекту переймаються тим, щоб створити якомога більше звукових книжок. Згодом, сподіваються, знайдуться і спонсори, які допоможуть з придбанням дейзі-плеєрів.
Чекає на це і Марічка. З наступного навчального року вона переходить у п’ятий клас, до інших вчителів. Педагогів, які знають шрифт Брайля, у звичайних українських школах практично немає. Якби було достатньо аудіо-підручників, каже нинішня вчителька дівчинки Мирослава Киналь, то Марічка могла б продовжувати навчання зі своїми однокласниками.
Допомогти дівчинці та іншим незрячим людям можна, долучившись до створення дейзі-книг у Тернополі. Для цього треба звернутися в обласну універсальну наукову бібліотеку, що на бульварі Тараса Шевченка, 15, виділити трохи свого часу та прочитати хоча б одну книгу.
Антоніна КОЛЯДА.
