Такого «трешового» туристичного літа ветерани туріндустрії давненько не пам’ятають. Ринок почав стрімко відновлюватися після падіння в 2014-му і це сталося настільки швидко (зубожіємо, ага), що на п’ятому році війни у розпал високого туристичного сезону отримали прикру несподіванку – хронічні перенесення, зміни, скасування рейсів, пасажирів, що застрягли в аеропортах, туроператорів та авіакомпаній, що кивали одне на одного. Не кажучи вже про емоції людей, піт та нерви турагентів, які тримали першу лінію «оборони» між туроператорами та клієнтами. За кілька останніх днів червня було затримано загалом 21 чартерний авіарейс, три скасовано, близько тисячі пасажирів заблоковано в кількох аеропортах світу та України. У Фейсбуці волали про допомогу очманілі люди, на телеекранах виступали збуджені консули та міністри, в кулуарах прес-конференцій ховалися невдоволені та сполохані бізнесмени. Що послужило причинами та спусковим гачком настільки масштабних збоїв в роботі ринку? Як зупинити це божевілля з авіакомпаніями та туроператорами? Шукаючи відповіді на актуальні питання, дійшли висновку: проблеми стрімкого економічного росту не менш болючі, ніж падіння – через те, що часто на цьому шляху у людей з’являється бажання, образно кажучи, з’їсти більше, ніж можна прожувати та ковтнути. В такому разі важко не подавитися…
Ефект доміно – де тонко, там і рветься
Не будемо докладно переповідати увесь той «армагеддон», що кілька днів стрясав вітчизняний туристичний ринок, коли сотні клієнтів кількох відомих туристичних операторів та авіаперевізників – компаній Oasis Travel Ukraine, JoinUp, Yanair, Bravo застрягли в аеропортах в очікуванні вильоту до місця відпочинку та додому. Укрінформ відстежував ситуацію та уважно слідкував за заявами посадовців.
Наразі ми поставили собі за ціль розібратися в проблемах, що привели до системного колапсу. Оскільки насправді, проблеми виникли не тільки у названих компаній. Директор Українського товариства економічних свобод Мар’ян Заблоцький у своєму дописі в Фейсбук ретельно підрахував, що середній термін затримки 21 рейсу з аеропорту “Київ”, за станом на 1 липня, склав 5 годин. При тому, що із 12 рейсів лоукоста Wizzair у цей же день майже всі вилетіли вчасно, а максимальна затримка складала 40 хв.
Уся катавасія з чартерними рейсами, заварилася, здається після того, як літак авіакомпанії Bravo Airways втрапив в аварію при посадці в грозу в Жулянах. Слава Богу, обійшлося без жертв і серйозних травм, але повітряне судно повністю вийшло з ладу. А вже за кілька тижнів за цією подією пішов вал перенесення та скасування рейсів.
З початку літа кілька українських туроператорів зірвали вильоти туристів на відпочинок, головним чином до Туреччини та Єгипту. Причиною затримок вильотів стала недостатня кількість літаків, а також борги туроператорів перед авіакомпаніями. Зокрема, авіакомпанія “Браво” заявила, що не змогла доправити 800 своїх туристів з Тунісу через те, що туроператор Oasis протягом двох років заборгував перевізнику 25 млн грн. Після гучного публічного скандалу авіаперевізник погодився за власний рахунок здійснити гуманітарні рейси, щоб перевезти людей. Далі спрацював ефект доміно.
За словами співзасновника компанії туристичної компанії Аeroport.travel Павла Головненка, турагентства щодня стикаються з проблемами недобросовісної поведінки учасників ринку – скасуванням та переносами рейсів, овербукінгом (як мінімум частина з яких – на межі шахрайства), тощо. «Ситуація з Оазисом для мене і багатьох моїх колег не є несподіваною – вона абсолютно передбачувана. Як передбачуваний був і хаос з чартерними перевезеннями. Ми чекали вибуху, який стане початком змін на ринку – він стався. На щастя, не сильний, не катастрофічний. Але якщо на нього не відреагувати, цей вибух буде далеко не останнім. І точно не найпотужнішим», – зазначив Павло в коментарях до посту міністра Омеляна.
«Державіаслужба видала надто багато дозволів на чартерні авіаперевезення дрібним авіакомпаніям»
Коментує Володимир Царук, директор Центру розвитку туризму:
– Останні скандальні події на туристичному ринку – це яскравий приклад неврегульованості вітчизняного ринку чартерних перевезень. На сьогодні чартерні авіаперевезення потребують додаткового контролю і врегулювання з боку держави. Частина вини лежить на чиновниках Державіаслужби. Ті дозволи, що видає Державіаслужба, з боку авіаперевізників не підкріплені достатньою кількістю літаків. У більшості таких компаній по 2-4 літаки «не першої свіжості». Деякі з них здійснюють при цьому ще й регулярні авіарейси. Якби з боку Державіаслужби був належний контроль за здійсненням чартерних авіарейсів і діяла система покарань недобросовісних авіаперевізників, то сьогоднішньої ситуації не виникло б. Дрібні авіакомпанії не мають відповідних ресурсів, щоб обслуговувати наявні туристичні потоки. Графіки чартерів та регулярних рейсів складені настільки щільно, що у випадку форс-мажорів інших літаків просто нема де взяти. Державіаслужба мала би як мінімум контролювати графіки руху чартерів та відповідальність авіаперевізників перед споживачем.
Чартерні рейси – на тобі Боже, що самому не гоже?
Антон Рудич, директор Української Асоціації туристичних агентств (УАТА) пояснює: «Ринок за останні два роки (2017-2018) дуже виріс, а якість послуг з авіаперевезень погіршилася. Навантаження на авіакомпанії та їхній парк істотно зросло, от вони і “посипалися”. Деякі (Браво, Янейр) не можуть виконувати польотну програму, на яку підписалися».
В УАТА проаналізували флот українських авіакомпаній саме з точки зору чартерних перевезень. За основу було взято актуальний на 4 червня 2018 року реєстр цивільних повітряних суден. По кожному з наявних бортів проведено аналіз польотів за даними сервісу flightradar24.com. Всі борти були розділені на три категорії:
• «Чартер» – борт використовується або виключно для чартерних перевезень, або частково;
• Регулярка – борт використовується тільки на регулярних рейсах;
• Інформація відсутня – зазвичай таке формулювання передбачає, що борт не використовується.
Ось, що з цього вийшло:
* Борт UR-CNE (Boeing 737-500) задіяний, переважно, на перельотах в Іран і Лівію
** Борт (UR-CRI) записаний за а/к Air Alanna, але фактично належить Харківським авіалініям. Борт (UR-CPJ) зареєстрований за а/к Хорс, але виконує рейси під позивними Air Alanna.
В наступній таблиці наведено вік кожного з бортів, що використовується для чартерних перевезень, вік судна, та середній вік флоту по компанії.
Висновки УАТА:
- Загальна кількість бортів, які обслуговують чартерні ланцюжки операторів з України – незначна
- Ряд авіакомпаній оперують всього 1-2 бортами при інтенсивному графіку польотів (8-15 годин в повітрі на добу)
- Половина авіапарку має вік 20+ років
- Як результат, збої польотних програм були неминучі.
І це при тому, що кількість польотів в Україні за даними Державіаслужби, почала зростати:
- 2013 – 534 581 (+6,8% до попереднього року)
- 2014 – 347 605 (-35,0%)
- 2015 – 234 861 (-32,4%)
- 2016 – 214 262 (-8,8%)
- 2017 – 253 969 (+18,5%)
За даними Державіаслужби, спостерігається різке зростання саме пасажирських перевезень: 2017 рік – на 49%, перше півріччя 2018 року – на 22%. При цьому, найбільші темпи зростання показують такі авіакомпанії як Azure Air – на 106%, Bravo і YanAir – більше ніж на 200% кожна.
Також росте і потік виїзних туристів. За даними Держкомстату, у 2017 році послуги туризму пропонувало більше 3500 компаній. Всього ними було реалізовано майже 1,6 млн путівок на суму понад 27 млрд грн.. За прогнозами експертів, у 2018 році туристичний потік повинен зрости на 50% завдяки збільшенню обсягів за всіма масовими напрямками.
«Однією з причин затримок/відмін чартерних рейсів є погоня багатьох учасників туристичного ринку за максимально дешевими путівками – за 200-300 доларів, включаючи переліт. Для виходу на беззбитковість таких авіаперевезень туроператори залучають авіакомпанії з літаками у кращому разі 20 років+, забивають їх під зав’язку, літаки часто ламаються, а замінити їх нічим, бо резервних бортів нема», – вважає голова правління в Центр інформації про права людини Тетяна Печончик.
І тоді постає питання до туроператорів, які масово продають путівки, не встигають складати графіки, координуватися з перевізниками, реагувати на проблеми, продумувати запасні варіанти.
«Ринок себе не встиг відрегулювати»
Коментує Богдан Долінце, авіаційний експерт:
– У сфері продажу туристичних послуг за останні роки два відбулося спрощення умов діяльності. Це спричинило зворотній ефект із зростанням попиту, ринок не встиг себе відрегулювати. Так, бажання окремих недобросовісних туроператорів максимізувати свій прибуток за рахунок зниження якості послуг та продаж більшої кількості пакетів, ніж здатні забезпечити чартерні перевізники. Внаслідок цього найближчим часом варто очікувати посилення державного контролю за сферою надання туристичних послуг та більш жорсткого регулювання чартерних авіаперевезень. Як наслідок, вартість туристичних пакетів зросте.
Відсутність дешевих фінансових ресурсів для розвитку і омолодження флоту авіакомпаній, відставання від плану поставки літаків у нових авіаперевізників, стали головними причинами того що авіаперевізники не змогли справитися із такими об’ємами роботи. Авіаперевізники в погоні за швидкими і легкими грошима почали ущільнювати свої графіки, що в умовах високої інтенсивності польотів та малої кількості літаків завжди стає причиною збою цілих чартерних програм при найменшій проблемі.
Всі перевізники погоджують графік польотів на весь сезон із Державною авіаційною службою. Крім того, всі додаткові рейси та слоти (час вильоту) в аеропортах для них потребують окремого погодження. В різних країна система регулювання діяльності авіаперевізників має схожі принципи. Україна намагається адаптувати свою систему до європейської моделі. Проте, в умовах слабкої судової системи, завдяки відносно незначним санкціям у випадку порушень прав авіапасажирів, та низьким відсотком звернення до суду, авіакомпанії часто дозволяють собі нехтувати інтересами авіапасажирів та знижувати якість надання послуг.
Туристе, скаржися!, або Хочеш виграти в лотерею – купи хоча б квиток
Величезна проблема, на думку багатьох експертів, полягає в тому, що люди нікуди не звертаються, щоб відновити справедливість, захистити свої права.
«От, наприклад, Туніс. Близько 850 пасажирів затримали. Вгадайте, скільки буде позовів? Одиниці. Це, на мою дуже суб’єктивну думку, одна з основних причин зневажливого ставлення до українського туриста. таких позовів повинно бути більше», – вважає партнер юрфірми Андрій Гук в своєму дописі на Фейсбук. І для зневірених в українських судах надає приклад успішного групового позову. 4 червня 2018 року Верховний суд підтвердив право пасажирів, що понесли значні матеріальні витрати внаслідок затримки в 2014 році компанією МАУ відправлення рейсу «Київ – Дубай», пов’язаної з нею неможливості подальшого стикування з рейсом «Пекін – Дубай» та анулювання авіакомпанією «Emirates Airline» бронювання на наступні сегменти маршруту і на зворотний рейс. Суд погодився з аргументами пасажирів та зобов’язав солідарно стягнути з МАУ, авіакомпанії «Emirates Airline» в особі представництва «Емірейтс Ерлайн» в Україні по 14 512 грн компенсації кожному за відмову у перевезенні, 2 885 грн вартості невикористаної частини квитка, 7 124 грн вартості придбаних власним коштом квитків, 1 580 грн на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок затримки у перевезенні, 885 грн вартості проживання у готелі, 1 144 грн на відшкодування витрат на засоби першої необхідності.
Як будемо наводити лад (ексклюзив із офіційних кулуарів)
Журналіст Укрінформу побував на брифінгу. Міністр інфраструктури України Володимир Омелян зібрав під своїм крилом основних фігурантів та учасників ринку для вироблення спільних рішень.
Ось, що нам стало відомо про найближчі плани регулятора та аргументи сторін.
Не коментуємо, але для кращого сприйняття всієї глибини проблеми, подаємо наші з ними діалоги.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян
Укрінформ: Пане міністре, здається, раніше такого хаосу з чартерними перевезеннями не було. Що ж трапилося?
В.О.: Вже другий рік поспіль ми маємо стрімкий розвиток авіації в Україні. Але ліберальні правила на ринку не означають відсутність цих правил. Ми попереджали і туроператорів, і авіаперевізників, утім, бажання мінімізувати витрати і максимізувати доходи взяли своє. Нас послухали не всі. Так, дехто вкладав гроші, а відтак – тепер має результат: перевозить людей, виконує зобов’язання. Інші ж нічого не зробили. Через це й маємо таку ситуацію, наче ефект доміно: коли один літак виходить з ладу – система дає збій, рейси затримуються, переносяться… Останні події, пов’язані із затримкою вильотів українських пасажирів з аеропортів Тунісу, Єгипту, Албанії та інших країн, вимагали втручання держави. Ми втрутилися і забезпечили повернення всіх українських громадян з іноземних курортів до України. Кризу подолано, питання вирішено.
Укрінформ: Які оргвисновки зроблено, чи буде хтось конкретно покараний і якою мірою?
В.О.: Почну з останнього. Вчора власник Oasis Travel написав мені “розпачливого листа”. З вашого дозволу не коментуватиму його зміст. Натомість, я звернувся з рекомендацією позбавити ліцензії цю компанію. Ці всі питання будуть розглянуті завтра на нараді під головуванням Степана Івановича Кубіва, тому що Міністерство економічного розвитку і торгівлі відповідає за туристичну галузь.
Укрінформ: Невже відповідальність понесе тільки Oasis Travel?
В.О.: У випадку, коли понаднормово, без будь-яких пояснень рейси затримувалися, то на авіаперевізників накладатимуться санкції.
Укрінформ: А що пропонуєте робити пасажирам?
В.О.: Люди, які купили путівку, і їхні плани порушилися туроператорами – це виключно їхні відносини з туроператорами. Ми закликаємо подавати колективні позови до суду. На жаль, нині така практика не поширена.
Укрінформ: Щодо наради… Про що домовилися?
В.О.: Всі учасники відверто обговорили ситуацію, що склалася з регулярними і чартерними перевезеннями, що необхідно зробити, щоб проблем не виникало. Протягом найближчих двох тижнів Державна авіаційна служба проведе повну технічну ревізію літаків, які використовуються для нерегулярних перевезень. І прошу нікому не ображатися, якщо деякі з них будуть визнані такими, що не відповідають належному технічному стану. По–друге, з наступного року ми плануємо обмежити вік пасажирських літаків, які можуть використовуватись в Україні, до 20 років. По-третє, до кінця цього тижня ми розмістимо на сайті Міністерства інфраструктури і Державіаслужби рейтинг авіакомпаній. Він буде оновлюватися щомісяця. Кожний громадянин, туроператор, турагенство зможе побачити якість ринку.
І останнє, повертаючись до віку літаків. Ми хочемо розробити пільгову лізингову програму із залученням державних банків, для того щоб флот можна було оновлювати швидше і якісніше, і дешевше в експлуатації, плюс залучити до цього компанію «Антонов», зокрема їхню серію Ан-158, для здійснення спершу внутрішньо українських перельотів, а далі, після сертифікації, і міжнародних.
Державний секретар Міністерства закордонних справ Андрій Заєць
Укрінформ: Міністр запевняє, що кризу подолано. А ви що скажете?
А.З.: Хотів би зупинитись на декількох питаннях, які заслуговують підтримки Міністерства закордонних справ. Необхідно регламентувати зобов’язання і авіакомпаній, і туристичних агентств підтримувати цілодобово гарячу лінію. Найбільша проблема, з якою зіштовхнулись наші громадяни, – це відсутність інформації. Підтримуємо ініціативу регулярної публікації рейтингу авіакомпаній з точки зору дотримання ними розкладу польотів. Міністерство закордонних справ рекомендувало усім громадянам, які були вимушені ночувати в залах очікування аеропортів, робити судові позови.
Т.в.о. першого заступника Голови Державіаслужби Сергій Коршук
Укрінформ: Пане Сергію, маємо до вас кілька запитань.
С.К.: Ну давайте, але швидше, бо мушу бігти.
Укрінформ: Який допустимий режим роботи літака в режимі виконання чартерних рейсів? Скільки максимально разів він може здійматися в повітря протягом доби? Чи існують обмеження? Чи зафіксовані випадки перевищення ліміту добового нальоту годин одним судном?
С.К.: Чоловіче, ви ставите такі запитання, які на сьогодні не описані в експлуатації літаків.
Укрінформ: А що тоді там описано?
С.К.: Те, що літак має бути технічно готовим. Є певні процедури, за якими необхідно підтвердити, що за минулий політ не сталося жодної поламки.
Укрінформ: Тобто, жодних обмежень щодо кількості вильотів протягом доби не існує? Літай, хоч цілодобово? Ми правильно зрозуміли?
С.К.: Все вірно. Обмежень, як таких, не існує.
Укрінформ: Стверджують, що у чартерних перевізників нема резервних літаків, бо правила цього не вимагають, і що оренду таких резервних літаків за кордоном у вашому відомстві не вітають. Це правда?
С.К.: Слухайте, той, хто це нібито стверджує – фантазер. Без коментарів.
Укрінформ: Поясніть чому, пане Сергію?
С.К.: Скажу лише таке: все це – неправда.
Генеральний директор авіакомпанії «Bravo» Ігор Логвиненко
Укрінформ: Чи правда, що туроператор “Оазис” за два останніх роки заборгував авіакомпанії “Браво” 25 млн гривень? Якщо це так, то чому “Браво” не відмовлялася обслуговувати рейси раніше?
І.Л.: Ми співпрацювали з “Оазисом” протягом двох років, і борг у розмірі 25 млн гривень накопичився не одразу. В перший рік заборгованість була не значною, в другий – почала різко зростати. Але шляхом переговорів, підписавши спільний меморандум щодо погашення заборгованості, було прийнято рішення не припиняти співпрацю з ними. Ми намагалися шукати компроміси, йти “Оазису” назустріч. Утім, те, що відбулося тепер – стало останньою краплею. Авіакомпанія “Браво” більше не співпрацює з туроператором “Оазис”.
Укрінформ: Тобто, в цій неприємній ситуації ви не вважаєте себе винними?
І.Л.: Ми приносимо вибачення усім пасажирам, які зіштовхнулись із затримкою наших рейсів. Але на сьогоднішній день ми відновили та врегулювали всі рейси, і я сподіваюсь, ми зробимо правильні висновки, як поводитися у такій ситуації. Усі 9 рейсів – ми перевезли більше 1500 осіб – були виконані за рахунок авіакомпанії.
***
Цікаво, що туроператор Join UP за кілька днів до цієї зустрічі «у верхах» повідомив: «У зв’язку з технічними несправностями і регулярними затримками вильотів авіакомпаній YanAir і Bravo Airways туроператор Join UP прийняв дуже непросте, але єдине вірне рішення – скоротити програму за напрямом Іспанія. Цей крок дозволить знизити навантаження на флот авіакомпаній і вирівняти подальше розклад рейсів, а найголовніше – дозволить агентам і туристам організовувати поїздки і відправлятися на відпочинок без стресу. З 4 липня будуть зняті вильоти в Барселону із Запоріжжя, з 09 липня – в Барселону зі Львова, з 14 липня – в Барселону з Одеси. Виліт з Києва на Тенеріфе тепер буде здійснюватися 1 раз в 10/11 днів. Польотна програма в Пальма-де-Майорка знімається повністю з 2 липня».
