Коли час іде на хвилини, а життя – на грами: у неонатальному центрі Тернопільської обласної дитячої лікарні виходжують важкохворих і крихітних немовлят (ФОТО)

Тут пахне тишею, добром і надією. І працюють тут лише ті, хто по-справжньому любить дітей, а чужий біль сприймає, як власний.

Неонатальний центр дитячого обласного шпиталю об’єднує три відділення: інтенсивної терапії новонароджених, педіатричне відділення для недоношених дітей і відділення патології новонароджених.

Буквально днями центр отримав від благодійної організації «Фонд Ріната Ахметова» новий реанімобіль для транспортування важкохворих немовлят. Як зазначає завідувачка  кафедри педіатрії, консультант неонатального центру, головний спеціаліст-експерт по неонатології Галина Андріївна Павлишин, машина повністю оснащена необхідним обладнанням, є апарат для штучної вентиляції легень, кювез, навіть підігрівачі для інфузійних розчинів. Створені всі умови для медичного персоналу, щоб надати маленькій дитині необхідну допомогу, особливо в дорозі. На базі центру працюють цілодобово виїзні неонатологічна та педіатрична бригади. Використовують і старі реанімобілі, адже нерідко доводиться транспортувати малят до обласної дитячої лікарні з різних районів області чи до Києва.

Тоненька ниточка надії… Тут, у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, за неї з усіх сил тримаються крихітні немовлята, їхні батьки. Надіються і вірять лікарям, медсестричкам, яких
завідувачка Людмила Іванівна Лугова жартома називає універсальними солдатами, що готові у будь-який момент дати раду. Бо у руках медиків доля мацьопочок, коли на роздуми часу нема, а треба визначитися: це дихальна проблема чи серцева, хірургічна проблематика?  Від цього рішення залежить порятунок життя дитини і її подальша доля.

– Наше відділення справді універсальне, – каже Людмила Іванівна. – Ми надаємо допомогу глибоко недоношеним дітям, які потребують виходжування. Немовлятам з вродженою патологією. До нас привозять діток з усіх пологових будинків області та перинатальних центрів. Коли необхідно, неонатологічна бригада забирає і з дому. Малята важкі, з хірургічною патологією, вродженими вадами серця, дихальними розладами, пневмонією, такі діти часто потребують довготривалої штучної вентиляції легень. У відділенні ми всі є або неонатологами, або дитячими анестезіологами, тобто в нас йде і спостереження, і лікування. Забезпечуємо також комп’ютерну томографію та МРТ всім новонародженим діткам. Є малята, які потребують хірургічних втручань, ми готуємо їх до операцій у нашій лікарні або відправляємо у відповідні клініки Києва.

У відділенні борються за життя також дітки після важких пологів, перенесених асфіксій з важкими формами ураження нервової системи, малята з внуріутробними інфекціями.

У неонатальному центрі впроваджують розвитковий догляд. Тепер у відділенні інтенсивної терапії батьки можуть бути біля своїх малят годинами, контактують з ними, можуть взяти за ручку, погодувати через зонд, відчути свою кровинку…

А за кадром залишаються тривоги, недоспані ночі, нерви лікарів та медсестричок. Тут пригадують недавній випадок, коли о третій годині ночі в Шумську побачило світ крихітне немовля. Неонатологічна бригада доправила дитинку до неонатального центру, де їй було діагностовано критичну ваду серця й швидко  доставлено у спеціалізовану столичну клініку.

– Інколи ми телефонуємо в Київ, що ситуація критична, і тоді дитинку забирають прямо з рук наших лікарів в операційну, – каже Людмила Лугова.

За кадром – і низькі зарплати медиків. Чомусь на державному рівні про це скромно мовчать. Лікарі ж, медсестрички щодня рятують маленькі життя. Недавно тут виходжували дитинку вагою трошки більше шестисот грамів. З теплом згадують і тих, хто уже виріс з таких мацьопок і тепер навідується до медиків, аби подякувати. Особливо у Міжнародний день передчасно народжених дітей…

Більше розповідей про неонатальний центр обласної дитячої лікарні –  у наступних числах «Нашого ДНЯ».

Фото Івана ПШОНЯКА.

Зіна Кушнірук

Головний редактор, Заслужений журналіст України





Loading...




Схожі публікації

1 коментар

  1. Галина

    Майже 11 років тому ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА ЛУГОВА зі своєю командою врятувала і мого синочка. Терпляче і впевнено борячись за його життя, вони його врятували. Тепер він п’ятикласник – здоровий, розумний і активний. Я все своє життя буду вдячна Вам і Богу за цей вчинок. Здоров’ я Вам, терпіння і Божої опіки на довгі роки життя.

    Відповісти

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares