Від малого й до старого
Всі ми любим щирий сміх.
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б’є, не мучить,
Він на світі жити учить.
Чим і бажаний для всіх
Шанувальників своїх.
Весна… Пробудження природи. Саме такої пори, 3 березня 1958 року, у селі Михайлівка на Лановеччині народився заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Анатолій Васильович Демчук – справжній король сміху, лауреат багатьох конкурсів і фестивалів. Він нагороджений медалями та орденами, грамотами і подяками Президента, але ніколи не був «шутом», не зрадив мові та народу. Сьогодні «Демчук&К» – це концертна діяльність не тільки в Україні, але й за кордоном, це гумористичне шоу, 10 аудіоальбомів, СD-дисків, телепрограма «Усмішка» та майже 30 років на естраді.
Батьки пана Анатолія,Пелагія Григорівна й Василь Філімонович, були працьовитими чесними хліборобами. Дід (по батькові лінії) – царський офіцер, служив у Будьонного, згодом став добрим господарем і не визнавав над собою влади ніяких чужинців. «Я з діда-прадіда – волиняк, горую на своїй рідній землі, і ніхто не має права вказувати мені, що і як я маю робити. Я тут господар», – часто повторював він.
Анатолій, закінчивши Загорецьку восьмирічну школу, у 15 років вступив до Теребовлянськогокультурно-освітнього училища, яке закінчив у 1978, а згодом було Київське училище естрадно-циркового мистецтва (клас читців у Андрія Сови).
Творча біографія активно розпочалася після здобуття звання лауреата Всеукраїнського конкурсу “Вишневі усмішки” (1979). З 1995 року заслужений артист України. А з 2001 року присвоєно почесне звання «Народний артист України».
Істинний українець, А. В. Демчук глибоко усвідомлює: щоб спільнота зберегла себе як націю, що заслуговує на краще життя на Богом даній її землі, щоб ми були на ній господарями, а не чужинцями, маємо самотужки вибудувати своє життя. Така позиція привела Анатолія Демчука в Гельсінську спілку, яка згодом перевернула його життя.
Отож, 16 квітня 2018 року стало для Загірцівської школи стало справжнім святом: до нас завітав наш славетний земляк. І ми разом започаткували ще одну шкільну традицію: весняні зустрічі із гумористом Анатолієм Демчуком.
Залу школи заповнили учні, учителі, працівники школи, будинку культури, бібліотекарі сіл Загірці та Михайлівка. Діти радо зустрічали хлібом-сіллю і добрим щирим словом митця. Вчителі, учні та працівники культури села привітали гумориста з недавнім ювілеєм. Пісні, подаровані від щирого серця, дуже розчулили гостя.
Анатолій Демчук виконав низку веселих гумористичних творів, зокрема Степана Олійника «Проводжають в армію Петра», «Йшов автобус на Полтаву», Остапа Вишні «Дикий кабан або вепр» та різноманітні бувальщини, а ще заспівав пісню «Мамина яблуня». Також артист поділився спогадами про своїх вчителів: діда, відомих митців С. І. Олійника та А.К.Сову:
«Я вчився у свого діда і вже з 6 років почав читати щось смішне, а з семи, пригадую, це вже був клуб. Вчителька дала мені цікаві твори Степана Івановича Олійника. Пізніше я зрозумів, що саме ці твори допомогли мені визначитися. Гумор Олійника, я сказав би, естетичний. І нині, я в цьому переконаний, гумор саме таким і повинен бути. Це надзвичайно важливо. Хто не розуміє цих законів естетики гумору, той потерпає все своє життя і не може зрозуміти – чому». «Коли я вперше потрапив у квартиру Андрія Корнійовича, він відкрив мені книжку Остапа Вишні і прочитав: «Гумор – це одне із найлюдяніших почуттів людини. Кажуть, що це сонячна засмага людської душі, ознака її сили і здоров’я» – згадував пан Анатолій. З ніжністю і теплом розповідав про батьківську хату та своїх земляків.
Справжній майстер гарного настрою, автор монологів і інтермедій, він подарував всім глядачам хороший настрій та потужну енергетику. А образ Діда Тимка настільки яскраво підкреслює менталітет українського народу, що втриматися від сміху і позитиву просто неможливо. Артист під час зустрічі проживав справжнє життя і ми разом з ним.
А усмішка і добра атмосфера так необхідні нам в стрімкому сучасному житті, заполонили серце кожного, хто був присутній на зустрічі.
На завершення учасники зустрічі обмінялися подарунками: директор школи О. М. Серафим вручив пану Анатолію перше шкільне видання «Анатолій Демчук – гордість і слава школи» із серії «Славетні земляки – випускники школи», а артист подарував усім листівки з автографами і побажаннями, для школи – компакт-диски із своїми концертами, і звичайно ж – фото на згадку.
