Тернополянка Юлія Кравчук вже понад сім місяців – на передовій боротьби з коронавірусом. Не лише у будні, а й у вихідні і свята вона проводить ПРЛ-дослідження на Covid-19 в обласному лабораторному центрі. За цей час колективу закладу вдалося стати лідерами в Україні за кількістю проведених тестувань і обладнати одну з кращих в державі вірусологічних лабораторій. Юлія переконана, позитивні зміни в системі лабораторної служби області потрібно продовжувати, тому балотується у депутати Тернопільської обласної ради від партії «Слуга народу» по виборчому окрузі № 2 (місто Тернопіль).
Юлії Кравчук – 37 років. Вона – кандидатка медичних наук, лікарка-бактеріолог, практик, заступниця директора обласного лабораторного центру з питань якості. Працює з особливо небезпечними інфекціями.
У 2006 році Юлія закінчила Тернопільську медичну академію. З 2007 року працює лікарем-бактеріологом в лабораторії особливо небезпечних інфекцій Державної санітарної епідеміологічної служби (сьогодні це Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України). З 2015 року – заступник директора обласного лабораторного центру із якості. У 2016 році захистила дисертацію. Цьогоріч вступила до Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва та бізнесу ЗУНУ. Одружена. Разом з чоловіком виховують 9-річного сина.
– Пані Юліє, чому ви обрали професію лікаря?
– Я пішла по стопах своїх батьків, які все життя пропрацювали санітарними лікарями. Ще з дитинства мене зацікавила їх робота, тому вступила в медуніверситет. І ні на мить не пожаліла про це. Мені дуже подобається моя професія, хоч вона і вимагає багато часу і сил, але я розумію, наскільки вона важлива і потрібна людям. І це дає великий стимул працювати над собою і розвиватися.
– Пандемія коронавірусу кардинально змінила життя усіх нас. Вам з колегами довелося вперше стикнутися з цим вірусом у лабораторії. Які відчуття тоді були?
– Звичайно, ми теж боялися. Адже це був абсолютно новий збудник. Ми не мали досвіду роботи з ним. Пригадую, як отримали на дослідження спершу 1-2 зразки в день, далі 6-7, згодом 20-30. Тоді нам здавалося це багато. Якщо порівняти, то сьогодні ми виконуємо 800-1000 ПРЛ-досліджень на добу. Ми налагоджували свою роботу, здобували досвід. Я добре пам’ятаю той день, коли ми отримали перший позитивний результат. Тоді саме я проводила це дослідження. Користувалася німецькою тест-системою. Дивлюся, аплікаційна крива росте, а це свідчить про те, що у зразку є РНК SARS-CoV-2. Ці відчуття важко описати. Ми відразу ж покликали колег-вірусологів. Далі повідомили керівництву. Аби переконатися на сто відсотків, провели дослідження ще раз, адже, не маючи досвіду у виявленні цього збудника, боялися помилитися. І знову отримати позитивний результат. Далі зібралися всі разом і вирішували, як діяти далі.
– Чи багато змінилося у вашій роботі з того часу?
– Звичайно, ці сім місяців були дуже напруженими для нашого лабораторного центру. Адже обсяги роботи щоразу збільшувалися. Ми – єдиний медичний заклад у нашій області, в якому здійснюється лабораторна діагностика COVID-19.
– Ваша робота пов’язана не лише з великим навантаженням, а й з щоденним ризиком для здоров’я. Чи забезпечений заклад сьогодні всім необхідним?
– Ми повністю забезпечені засобами захисту, маємо достатню кількість розхідних матеріалів. Наші працівники отримують доплати, адже ми працюємо з біологічно небезпечним матеріалом. Направду, ми відчуваємо, що держава про нас турбується. І це дуже важливо.
– Тернопільщина – одна з найменших областей України, однак кількість тестувань у нас значно більша, ніж в інших регіонах. Як це вдається?
– Це дійсно правда. За весь час роботи ми вже провели майже 100 тисяч ПРЛ-досліджень. З їх кількістю наш лабораторний центр займає лідируючі позиції в Україні. Ми на другому місці після Києва. Щоденно оприлюднюємо детальну статистику результатів досліджень. Насамперед, ми змогли цього досягти завдяки тому, що постійно розвиваємося і вдосконалюємо свою роботу, аби працювати швидше й ефективніше. До прикладу, вже близько місяця у нас діє електронна система видачі результатів. Раніше це все була письмова робота, яка займала багато часу на всіх етапах роботи. Зараз нам вдалося це спростити – ми кодуємо зразки, вносимо їх в систему і вже тоді лікарі лабораторії під своїм ключем входять у систему і виставляють результати. Автоматично інформація пересилається на місця.
– Знаю, що навесні у лабораторному центрі відкрили новий корпус. Розкажіть, як вдалося у такий непростий час цього досягти?
– Це приміщення було побудоване ще дев’ять років тому, але не знаходили у бюджеті коштів, аби закінчити ремонт і обладнати вірусологічну лабораторію. Цього року завдяки директору нашої установи Оксані Тимофіївні Чайчук, місцевій владі та благодійнику, який долучився для закупівлі обладнання і проведення ремонтних робіт, ми змогли у рекордний термін відкрити цей корпус і це допомогло оптимізувати нашу роботі і збільшити кількість проведених досліджень. Сьогодні це одна з кращих вірусологічних лабораторій України, обладнана за останнім словом техніки.
На базі нашого лабораторного центру ми вже розпочали проводити регіональні навчання для фахівців-вірусологів. У нас є облаштовані повноцінні кімнати для проживання, кухня, санвузли. Тому до нас можуть приїздити люди з різних регіонів України. Також ми сьогодні залучаємо до роботи у вірусологічній лабораторії фахівців з різних підрозділів не тільки у Тернополі, а й в районах області, аби підсилити наші бригади і збільшити кількість досліджень. Вони теж можуть проживати на території лабораторного центру і навчатися. Величезна заслуга у такому динамічному розвитку нашого лабораторного центру нашого керівника Оксани Тимофіївни Чайчук.
– Як рідні витримують ваш напружений графік, як вдається справлятися з домашніми справами?
– Мій чоловік Вадим Кравчук також лікар – він ортопед-травматолог. У нас є 9-річний син. Звичайно, мені дуже шкода, що зараз ми проводимо надзвичайно мало часу разом. Але я щиро вдячна їм за підтримку, за те, що допомагають у домашніх справах. Вони розуміють, наскільки важлива моя робота. Зараз я дуже ціную той час, коли ми збираємося разом. Намагаюся спланувати якусь цікаву прогулянку або поїздку за місто, аби хоч трохи перезавантажитися і відпочити.
– Пані Юліє, чому вирішили балотуватися на виборах?
– Пандемія коронавірусу продемонструвала усім нам, який реальний стан справ у медицині та лабораторній службі зокрема. Вирішення тих проблем, на які тривалий час закривала очі, сьогодні надзвичайно важливе. І ми вже бачимо, що почали відбуватися зміни, їх потрібно продовжувати. Я переконана, у місцевих радах дуже потрібні представники сфери лікувальної та профілактичної медицини.
– Ставши депутатом обласної ради, чим плануєте зайнятися насамперед?
– Моя мета – удосконалення та розвиток лабораторної служби згідно міжнародних стандартів, аби ми могли своєчасно діагностувати і попереджати спалахи небезпечних недуг, виникнення епідемій інфекційних захворювань. Також важливо забезпечувати лікувальні заклади сучасним обладнанням, розхідними матеріалами та професійними кадрами. Залучати кошти з держбюджету, шукати меценатів, міжнародні програми. Наш обласний лабораторний центр від березня дуже змінився. Це результат активної позиції нашого керівництва і ефективної співпраці з владою, допомоги благодійників.
Я переконана, що, ставши депутатам обласної ради, я зможу ініціювати багато позитивних змін у медичній сфері нашої області. Я вмію працювати у складних умовах і готова брати на себе відповідальність! Буду вдячна за вашу підтримку!
