Володимир Глюз із села Петрики Тернопільського району брав участь у важких боях з російськими окупантами. Серце Воїна багато пережило. На жаль, не змогло здолати недугу. Володимир відійшов у Вічність у військовому шпиталі у Львові. Осиротіли дружина, син та донька.
«6 липня 2024 року надійшла звістка із військового шпиталю м. Львів, що після тривалого лікування зупинилося серце нашого побратима, військовослужбовця 35 окремого стрілецького батальйону солдата Глюза Володимира Омеляновича (07.04.1970-06.07.2024).
Серце воїна витримало важкі бої у 2023-24 році, захищаючи нашу Батьківщину, проте не змогло здолати хворобу, що тривалий час переслідувала воїна.
Скоро тіло героя Глюза Володимира Омеляновича вирушить в свою останню подорож, подорож до власної домівки, до села Петрики Тернопільського району для прощання із дружиною, сином, донькою, рідними та близькими, побратимами, односельчанами та знайомими.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Сумуємо разом із Вами, низько схиляємо голови у скорботі.
Нехай душа загиблого Володимира Омеляновича знайде вічний спокій…
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!» – йдеться у дописі 35-го окремого стрілецького батальйону.
