23 травня, у День Героїв, родина Західноукраїнського національного університету вшанувала світлу пам’ять випускника ЗУНУ, захисника України Сергія Яцуха.
Розпочали захід із пісні «Молитва», яку виконала Ірина Гонташ.
Щоденно у запеклих боях і неймовірних стражданнях війна забирає життя вірних синів і доньок України. Звертаючись до батьків Героя, ректор класичного університету Тернополя Андрій Крисоватий сказав: «Сергій був відповідальним юнаком, добрим та щирим, адже таким його виховали саме ви – батьки. Він відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, мав активну громадянську позицію й віддав заради рідної землі найцінніше – своє життя. Пам’ять про Сергія буде вічною. Ми гордимося, що він випускник нашого університету! Дякуємо вам за сина!»
Військовослужбовець Сергій Яцух народився 6 серпня 1990 року у с.Святець Хмельницької області. Працював державним інспектором митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці та проживав у м.Чернігів. Із початку повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем захищати Батьківщину у складі 21-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України, адже вважав, що це його обов’язок. Разом із побратимами боронив Чернігівщину, він був справжнім воїном, людиною слова, зразком незламності та міцності духу, вірним військовій присязі.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Сергій Яцух посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Загинув 16 березня 2022 року у боях з російськими окупантами в с. Новоселівці, захищаючи м. Чернігів. Сергій отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав своє, не шкодуючи, пожертвував собою заради перемоги!
Декан факультету фінансів та обліку ЗУНУ Андрій Кізима, кураторка групи Галина Василевська та одногрупники поділилися спогадами про студентські роки Сергія Яцуха.
На акції памʼяті була присутня родина Сергія: мати Галина, батько Василь, наречена Марина.
Батько Василь Леонідович зазначив: «Сергій був світлою та позитивною людиною, не впадав у відчай, завжди допомагав своїм ближнім, але жорстока війна росії проти України забрала його життя. Я прошу усіх вас пам’ятати тих, хто боровся, хто продовжує захищати нас, адже усі вони – наші Герої!»
Ще довго болітиме материнська й батьківська рана, краятиметься серце коханої, і слова мало чим розрадять…
Хвилююче звучала пісня «Плакала калина», яку виконала Любов Шарган.
У вдячності схиляємося перед тобою, Сергію. Сьогодні ти у засвітах, у небесній блакиті, але там ти продовжуєш захищати рідний край. Низький уклін, Герою!
Своєю вірою у перемогу зігріла серця кожного Ілона Дядьо, яка співала про незламну Україну.
Слава Героям України!
