Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.
Платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки з метою зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного року фактично здійснені ним деякі витрати. Перелік витрат, за якими застосовується податкова знижка, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.
Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку відображається платником податків у розділі V декларації.
У рядку 13 декларації вказуються позначкою «х» документально підтверджені категорії витрат, що включаються до податкової знижки відповідно до статті 166 ПКУ. Про це повідомили у відділі організації роботи Головного управління ДФС у Тернопільській області.
