Зараз Поль чекає на українське громадянство і жартує, що є першим французьким хлопцем, який записав альбом пісень українською мовою. Він об’їздив усі регіони і, каже, саме в нашій країні відчув те, що називають раєм на землі.
Про це Поль Манондіз зізнався на прес-конференції журналістам тернопільських видань. Зараз у нього тривають гастролі українськими містами. До Тернополя він привіз свій новий україномовний альбом, який презентував у філармонії, а вже у травні планує повернутися сюди з концертами та заспівати для своїх прихильників у містечках нашої області.
«Для мене українська мова – найбільш мелодійна, романтична і красива»
Поль невимушено і з шармом, яким традиційно наділяють французів, відповідає на запитання. Іноді переходить на англійську, а відповіді, для зручності, українською перекладає його менеджер. Однак Поль, судячи з коректив, які вносить, чудово розуміє тонкі нюанси української мови й сам виправляє неточності в перекладі.
– Мій тато – із Сицилії, мама – француженка, дружина – українка, – говорить Поль. – Для мене українська мова – найбільш мелодійна, романтична і красива. Я можу так говорити тому, що зараз вчу українську мову, хоч це не дуже легко. Але вже все розумію. Це моя п’ята мова. Тато вдома говорить завжди італійською, мама – французькою, англійську, німецьку і російську я вчив у школі. Зараз я відчуваю, що в мене і голос краще звучить, коли співаю українською. Це якось цілком природно для мене, не можу навіть пояснити.
– До свого весілля, яке було в Києві, я вчив пісню «Квітка-душа» Ніни Матвієнко, – розповідає Поль. – Тоді познайомився з цієї неймовірною співачкою. Ніна Митрофанівна, коли почула у моєму виконанні цю пісню, запропонувала поїхати з нею в тур. І так я познайомився з Україною. Сьогодні на цих та інших піснях Ніна Митрофанівна вчить мене, як правильно вимовляти слова українською. Вона найкращий вчитель. І більшої патріотки своєї країни, якою є вона, я поки не бачив ніде.
«Майбутню дружину я вперше побачив на портреті друга-художника»
Поль почав співати з ранніх років. Вчився у Королівській консерваторії в Бельгії, співав у церковному хорі, виступав на різдвяних службах, де були присутні члени королівської сім’ї. Після навчання Поль переїхав до Парижа, де розвивав свій талант, співпрацюючи з різними компаніями звукозапису. Поступово вливаючись в місцевий шоу-бізнес, він познайомився з французькою співачкою Наталі Карден і отримав перший контракт з фірмою EMI Music, з якою як співак та композитор він співпрацював до 2011 року.
– Ми познайомилися в Парижі, куди вона приїхала як туристка, – каже співак. – Але до того я вже знав про неї. Свою майбутню дружину я вперше побачив на портреті друга-художника. Якось ми з Максимом спілкувалися, і тоді він жартома сказав мені, що познайомить мене з моєю майбутньою дружиною. Невдовзі він намалював портрет Олени і опублікував його у «Фейсбуці» разом із її фотографією. Я одразу, коли побачив, написав цій дівчині, що вона може стати моєю дружиною. І через три місяці вона прилетіла до Парижа.
У час, коли пара ще жила у Франції, в Україні почалися революційні події на Майдані. Олена не могла знайти собі місця і переживала за країну. Адже за Революцією Гідності пішла війна на Сході України, і вона хотіла хоч якось допомогти рідній країні. Пара почала думати про переїзд до Києва. Після візитів до української рідні Поль охоче погодився, адже Україна йому дуже сподобалась.
«Якщо потрібно енергії, то їду в Карпати»
Протягом цього року в Поля Манондіза – щільний гастрольний графік: він активно їздить Україною з концертами. Музикант переконує, що йому навіть складно пригадати, що саме в нашій країні йому не сподобалося.
– Я об’їздив усе – від Карпат до Донбасу, виступав із концертами для солдатів за три кілометри від лінії фронту, – каже Поль. – За ці чотири роки я дуже багато побачив і знаю цю країну. У мене нема жодних поганих коментарів, я люблю кожен квадратний сантиметр України.
Від деяких українців Поль чув, що в Україні, мовляв, «сіра» і нецікава архітектура, і більшість міст – однотипні. Але Поль дотримується зовсім іншої точки зору.
Зараз у репертуарі Поля – близько тридцяти пісень українською мовою. Особливо йому подобається звучання народних пісень, тому активно включає їх у свою творчість, проте надає сучасного звучання. 8 червня 2018 року – у свій день народження презентував перший повністю український альбом «Мій рай». Це – краще з народних пісень та власних хітів співака, зібраних за три роки в Україні.
– Бувають такі моменти, коли ми відчуваємо велике щастя. І в ці моменти ми собі кажемо, що можемо вже померти, такі ми щасливі. І от коли я був у Карпатах із дружиною, то відчув саме це. Тоді я спитав її, як буде українською «Мій рай». І так і назвав свій альбом. Сьогодні, якщо потрібно енергії, то їду в Карпати. Хоча, коли вперше дружина покликала мене туди на відпочинок, то я переконував її з’їздити на Кариби, – пригадує з усмішкою музикант.
«Борщ – це неймовірно смачно»
Хоч Поль і живе в Україні досить недовго, але при цьому вважає себе виключно українським співаком і щирим патріотом нашої країни. У Франції, каже, мало знають про реальні справи в Україні, тому під час візитів на батьківщину старається більше розповідати про те, що у нас тут відбувається.
За словами Поля, йому цікаво виступати у невеликих містах і містечках. Зауважує, що в Києві, де він зараз мешкає, щодня відбувається безліч культурних подій, але варто виїхати за п’ятдесят кілометрів, і стане ясно, що в глибинці нічого подібного нема. Там можуть інколи роками чекати приїзду якого-небудь музиканта.
У травні Поль планує побувати з гастролями у Теребовлі, Чорткові, Кременці та, можливо, інших містах. Розповідає, що прагне пробуджувати в людей почуття і намагається передати зміст кожної української пісні, яку виконує.
Є ще одна тема, яку Поль охоче згадує у розмовах з журналістами, коли розповідає про своє українське життя. Це – український борщ. Каже, що це – не просто смачно, а неймовірно смачно. І що в Україні точно краще готують борщ, аніж у Франції, й це ще одна приємність українського життя.
