Підприємець – «єдинник» планує в селі здавати в оренду будівлю площею 280 квадратних метрів і прилеглу до неї територію – 200 «квадратів», хоча розмір всієї земельної ділянки – більше 1600 метрів. Чи буде це порушенням?
Статтею 291 Податкового кодексу України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 «квадратів».
У статті 320 Цивільного кодексу йдеться: власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди чи їх окремої частини повинен бути укладений у письмовій формі (ст. 793 ЦКУ).
Одночасно із правом найму будівлі, наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Плата, яка справляється з наймача будівлі, складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Отже, фізична особа-підприємець, яка здає в оренду приміщення (споруду, будівлю), площа якого не виходить за обмеження, встановлені Податковим кодексом, та розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо у договорі оренди визначено розмір земельної ділянки, право користування якою передається наймачеві і при цьому площа такої ділянки не перевищує 0,2 гектара.
В іншому випадку підприємець не може перебувати на спрощеній системі оподаткування та повинен перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.
