Світ змалів на дуже добру, талановиту і світлу Людину. Березневими днями пішов у засвіти відомий у Тернополі підприємець, меценат. письменник, волонтер, керівник ТОВ «Надзбруччя-Сервіс» Василь Глемба.
Ще не так давно ми зустрічалися з Василем Михайловичем на вулиці, біля драмтеатру. Він ішов якраз з волонтерського центру. Поговорили про те, що зараз всіх найбільше болить – про війну. Про свій біль Василь Михайлович промовчав. Навпаки, розпитував мене про газету, як нам ведеться у ці нелегкі часи.
Таким він був – турбуватися про інших. Постійно брав участь в різних меценатських проектах, де допомагав, зокрема, онкохворим дітям.
Наші офіси були поруч. Тож Василь Михайлович іноді заглядав до нас у редакцію. А ми із задоволенням друкували його поезію, гумористичні замальовки на сторінках «Нашого ДНЯ». Щиро вдячна Вам, Василю Михайловичу, за підтримку нашої газети, ви передплачували і читали «Наш ДЕНЬ» від першого номера.
Василь Глемба був членом правління Ліги підприємців «Українська справа». Він завжди вболівав за розвиток вітчизняної економіки. За те, що молоді спеціалісти часто виїжджають за кордон. Вірив, що з часом вони повернуться додому розбудовувати і любити Україну, як любив її сам.
Понад два десятки літ Василь Глемба працював у Тернопільській політехніці (нині Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя). Потім створив та очолював регіональний центр сервісного обслуговування систем і засобів контролю ТОВ «Надзбруччя-Сервіс». Підприємство користувалося довірою і великою повагою серед підприємців.
У його кабінеті висіло чимало подяк, нагород, грамот за добрі справи. Та, напевне, найбільшою нагородою у житті для Василя Михайловича була його сім’я. Він часто любив ділитися на своїй сторінці у фейсбуці рецептами чогось добренького, що приготував для рідних, «присмачуючи» віршованими рядками.
Таким він був: талановитим в усьому, щирим, чесним, позитивним, надто добрим.
«… Бо не маєтками й грошима
Я щастя виміряю,
А тим, що Бог мені послав,
І тим, що нині маю…»
Це – рядки однієї з поезій Василя Глемби. Нехай там, в інших світах, буде легко і світло Вашій душі. Віримо, в небесах, Ви ще напишете свою найкращу поезію. У своєму останньому вірші, Василю Михайловичу, Ви це обіцяли. Привітати поетичними рядками жінок у травні, за два місяці, із святом Матері. Це було лише три дні тому…
***
Любіть дружин, любіть жінок.
Любіть їх щохвилини.
Букетик свіженьких квіток
Даруйте їм щоднини.
Чи в будень, чи у свято.
Чи повід, чи сюрприз.
Чи проліски весняні,
Троянду, чи нарцис.
Любіть дружин, любіть жінок,
Для цього є в вас час.
Та в березні букет квіток
Ще заслужив Тарас.
І хай простять мені жінки,
І ти прости, дружино,
Але Тарасові думки
Й мої – злилися воєдино.
Біда сьогодні в Україні,
Смертей багато й крові,
Тому пробачте, любі мої,
Мені не до любові.
Люблю жінок, як всі хлопи,
Як брат – сестру вважаю,
Але з такої ось причини
Сьогодні вас не привітаю.
А для любові буде час,
Настане та хвилина,
Коли для всіх наших жінок
Розквітне ненька-Україна.
І я жінкам всім обіцяю,
Ось ці слова дослівно –
Я всіх вас в травні привітаю,
За два місяці – рівно!
@ Василь ГЛЕМБА.
***
У понеділок за адресою Бульвар Пантелеймона Куліша, біля Церкви Преображення Господнього о 13. 00 відбудеться прощання з Василем Михайловичем.
Вічна пам’ять і Царство Небесне… Приносимо щирі співчуття рідним, друзям, побратимам, усім, хто знав і любив пана Василя.
Від колективу видання «Наш ДЕНЬ» – редакторка Зіна Кушнірук.
