Рідні та близькі хлопців щиро надіються, що трагічні новини виявляться неправдою. Батьки кіборгів, які потрапили в полон, моляться про те, щоб їх дітей якнайшвидше звільнили. Сумні звістки з фронту приходять все частіше, у серцях вже немає місця для болю, залишається молитися, вірити і робити все, що в наших силах.
Терорист Гіві сказав: «Я вбив твого сина»
У боях за Донецький аеропорт загинув боєць 80 аеромобільної бригади В’ячеслав Мельник із села Білокриниця Кременецького району – позивний Анчоус. Йому було лише 26 років. Сиротами залишилося двоє дітей.
– В’ячеслав був дуже веселий і добрий хлопець, – розповідає батько загиблого. – Він пішов в армію добровольцем. Друзі його відмовляли, але він нікого не слухав. Після важкого поранення він, очевидно, потрапив у руки терористів. В Інтернеті є відео, як терористи викидають поранених бійців з «Ниви». В’ячеслав каже «Слава Україні», а терористи відповідають: «На тобі Слава за твою Славу». З його телефону мені зателефонував незнайомець, який представився сомалійцем Гіві. Він сказав мені: «Я вбив твого сина…» Коли ми востаннє розмовляли із Славою, я казав, що також поїду на фронт, буду разом з ним. Він просив мене не йти і дбати про сім’ю. А зараз я відчуваю, що мушу піти. Мені дуже важко…
У долоні – фото найрідніших
Під час оборони донецького аеропорту загинув боєць 80 аеромобільної бригади Іван Вітишин з села Велика Лука.
Інформацію про те, що Івана побачили серед тіл загиблих під час оборони Донецького аеропорту, поширили у соцмережах волонтери. Тиждень з ним не було зв’язку. Згодом його впізнали на відео з терміналу. Іван Вітишин загинув, захищаючи летовище разом з бойовими побратимами. З думками про родину і дітей. Його так і знайшли: з фотографіями дітей в долоні.
У рідному селі Івана Вітишина про його загибель говорити не поспішають. Вірять, що чоловік – живий. Бо його тіла наразі не знайшли.
Він пішов добровольцем на фронт На даний час волонтери Центру пошуку полонених, загиблих і зниклих безвісти воїнів АТО займаються пошуками загиблого.
Вірять, що живий
Трагічна звістка прийшла і в село Мала Снігурівка Лановецького району. На 31-му блокпості снайперська куля обірвала життя їх односельчанина Василя Борисевича.
Інформацію про смерть 49-річного Василя Борисевича стали поширювати його знайомі у соцмережах. Пишуть, що він хороша людина, добрий батько і чоловік, його любили і поважали односельці, всі, хто його знав. Про те, коли саме на рідну Лановеччину привезуть тіло воїна, поки жодної інформації немає, то ж залишається надія, що він живий…
Смерть підтвердила генетична експертиза
Рідні та друзі 34-річного збаражанина, бійця 24-ї окремої механізованої бригади Тараса Михальського, отримавши похоронку, відмовлялися вірити у його загибель і більше трьох місяців, не втрачаючи надії, шукали чоловіка серед поранених і полонених. Однак результати ДНК-експертизи тіла, яке було захоронено разом із іншими тілами і останками невідомих бійців на цвинтарі у Старобільську на Луганщині ще 18 листопада, підтвердили найгірше – Тарас Михальський поповнив лави Небесної Армії.
Наш земляк загинув 19 жовтня на «Бахмутській трасі» – так званій «дорозі смерті», коли разом з іншими військовослужбовцями їхав виручати бійців 32-го блокпосту, оточеного сепаратистами.
Брат загиблого захисника Вітчизни Іван Михальський сподівається, що тіло Тараса вдасться привезти у Збараж найближчими днями, але коли саме, поки сказати точно не може, як і про те, коли буде похорон.
Останні 5 років збаражанин Тарас Михальський жив на Вінничині. Під час подій на Майдані в Києві був активним учасником протистоянь. Влітку добровольцем пішов на фронт. Він був оператором-навідником БМП 24-ї окремої механізованої бригади. Тараса Михальського посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять і слава героям. «Наш ДЕНЬ» висловлює щире співчуття рідним і близьким наших земляків!
Герої не вмирають!
Чекають з надією
У полоні бойовиків двоє кіборгів з Тернопільщини. Володимир Маюк із села Цебрів Зборівського району та Ярослав Гавянець з Копичинець.
Батьки 31-річного Володимира Маюка дізналися, що їхній син потрапив у полон, завдяки телебаченню. Ще 20 січня він разом із побратимами поспішав на допомогу товаришам. Але через сильний туман хлопці збилися з курсу і натрапили просто на бойовиків. Українських бійців зняли на відео і виклали його в Інтернет.
Відеоролик шокував батьків, рідні “кіборга” благають про допомогу, звертаються у різні інстанції, стукають в усі двері аби врятувати його з рук бойовиків.
Нещодавно Володимир побував удома, бо лікувався від контузії. Але після цього знову поїхав на Схід. І односельчани, і рідні вірять, що він повернеться додому живий і здоровий.
Батько Ярослава Гавянеця, який потрапив у полон «ДНР» в донецькому аеропорту, записав відеозвернення до лідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка.
22-річний Ярослав з позивним «Славік» служить у 80-й бригаді Збройних сил України. У полон він потрапив під час боїв за новий термінал аеропорту.
У зворушливій промові чоловік сказав, що пишається своїм сином-кіборгом і заявив, що готовий сидіти в полоні замість нього. Він говорить, що кожна сторона має свою правду, а сина він виховав патріотом.
Запевняє, що готовий особисто приїхати в Донецьк і зустрітися із Захарченком.
– Мій син – «кіборг». Добре це, чи погано, я не знаю. Герой він чи не герой, я не знаю. Для мене він – герой, – каже чоловік на камеру. – Cім днів, які він прожив в терміналі, я прожив разом з ним. Ці сім днів для мене, як сім років. Я не міг їсти і спати… Це найважчі дні в моєму житті.
Коли бої за аеропорт стали найзапеклішими, батько Ярослава поїхав у Харків, щоб бути ближче до сина. Коли дізнався, що той потрапив у полон, вирушив в столицю. Чоловік каже, що хоче сісти за стіл переговорів, аби вирішити долю свого сина.
– Моя дитина в тебе, мені важко. Віддай його навіть не мені, а матері. Я піду за ним навіть в пекло, – звертається він до Захарченка. – Я готовий сидіти замість нього.
Як повідомляють волонтери, рідні всіма силами намагаються знайти шляхи визволення сина і просять підтримати сім’ю у цій біді.
Допомогти можна, перерахувавши кошти на картку батька:
5168-7556-0398-6049 Приват Банк ГАВЯНЕЦЬ МИРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
Дякуємо вам, дорогі наші герої. Віримо, надіємось, сподіваємось і молимося за вас.
віримо, надіємось, сподіваємось і молимось… дорогі наші, бережіть себе! І дуже гірко читати, що наші чоловіки ховаються від мобілізації, і їдуть на заробітки до москалів! чи ви подуріли? ховайтеся вже по підвалах, але гарувати на путлера, який стріляє у ваших дітей? дурдом!