В дощовому Ансі Олена Підгрушна фінішувала дев’ятою в спринтерській гонці у жінок. Після закінчення гонки капітан збірної України поділилася враженнями від умов, в яких довелося стартувати, повідомляє biathlon.com.ua.
– Олено Михайлівно, на вашій пам’яті бували гонки в подібних умовах?
– У Рупольдингу на чемпіонаті світу в індивідуальній гонці. Ми тоді після фінішу воду з черевиків виливали, ну, а тепер ще й одяг викручувати доведеться. Я так замерзла, що передати не можу. Просто біжиш і себе шкода. Я вже думала: “Так, зараз ось стійку відстріляти, і все, погнати на фініш і додому”.
– А, наприклад, скасувати гонку, було б логічніше чи все ж правильне рішення ухвалили організатори?
– А в правилах немає такого. Це якщо там, наприклад, дуже погана видимість або сильний вітер, то можуть перенести гонку. А так, це ж просто дощ.
– Тим не менш, ви чудово відпрацювали сьогодні на вогневому рубежі. Наскільки це було складно під такою зливою?
– Складність була в тому, що я дуже замерзла. Ти в цю воду лягаєш, а потім на стійці просто як скутий, адже дощ крижаний.
– Були думки заїхати в квіточки? Шанси ж були, по суті.
– Були думки показати максимально хороший результат, адже завтра гонка переслідування, ну і до того ж, потрібні очки в Кубок націй. Тут кожне очко дуже важливе.
– Лижі нормально їхали в такій каші з водою?
– Звичайно, завжди хочеться, щоб вони просто летіли під ногами, але ти ж розумієш, що в таких умовах це дуже складно. Нереальний дискомфорт був, заливало окуляри і все, що тільки можна. Ти їдеш і протираєш їх, а по очах дощ б’є. Слава Богу, що все закінчилося.
