Не один рік мріяла потрапити у весняний Ужгород і на власні очі побачити цвітіння сакур. Однак щоразу не вдавалося у цей короткий відрізок часу вибратися в мандрівку, щоб спіймати п`янкий аромат японських вишень. А цієї весни – моє бажання здійснилося і я нарешті відкрила для себе Ужгород – найменший та найзахідніший обласний центр України та з його унікальними принадами.
Весняні подорожі по-своєму особливі, адже це ніби прокинутися після зимової сплячки і з особливою спрагою вбирати в себе яскраву соковиту зелень. Вже сама дорога на Закарпаття – це справжнє природне диво. Засніжені вершини, могутні ліси, квітучі дерева. Все це створює особливий настрій поїздки.
Квітневий Ужгород зустрічає гостей рожевим цвітом сакур та магнолій. Щороку помилуватися їхньою красою до міста приїздять тисячі туристів. Адже, як відомо, ці дерева ростуть лише в Японії, кількох штатах Америки, а одна з найбільших алей сакур у Європі розташована саме в Ужгороді.
Сакура є древнім символом Японії. Вона символізує прихід весни.
Завдяки особливому клімату дерева прижилися на Закарпатті. Згідно легенди сакури з’явилися в Ужгороді завдяки австрійському імператорові Францу-Йосифу І . Саме йому везли їх японці в подарунок, але вирішили заночувати у Мукачеві. Містом миттю розійшлася звістка, що японці мають з собою якусь загадкову, надзвичайно цінну вишню. Тому не дивно, що вночі частину саджанців у гостей вкрали місцеві роми, а пізніше продали ужгородцям як фруктові дерева. Сакури прийнялися, однак плодів від дерев з рожевим цвітом місцеві так і не дочекалися.
Перед поїздкою я уявляла собі, що центральні вулиці Ужгорода усі прикрашені сакурами. Однак це не так – дерева не квітнуть одночасно, тому пора сакур триває близько 2-3 тижнів.
У центрі міста є алеї, які просто потопають у ароматах і рожевих барвах цих японських красунь. Для туристів – це справжні ласі місця: дерева звідусіль обступають охочі сфотографуватися. Тож у квітні туристи перетворюються на квіткових паломників, які хочуть впіймати миті короткотривалого цвітіння сакур. А ще неперевершене видовище – осипання пелюсток. Ніжно-рожеве «конфеті» поволі опускається на землю, вкриваючи її легким рожевим килимом… Японці переконані, що людина проживає своє життя так само, як опадають пелюстки сакури — гарно і дуже швидко…
Окрім милування квітучими деревами, в Ужгороді туристам варто побувати на території місцевого замку, де зараз знаходиться краєзнавчий музей. Він має вигляд могутньої оборонної споруди у формі трапеції, на кожному куті якої розміщені бастіони, трохи висунуті у бік рову і з’єднані фортечною стіною. Більшість стін оповиті плющем, тож це додає споруді особливого романтизму і нагадує середньовічні фортеці.
А ще особливою окрасою Ужгорода є ріка Уж, яка розділяє місто на дві частини і є улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів. Вражає найменший обласний центр і своїми неординарними пам’ятниками – міні скульптурами Миколайчика та стилізованою копією американської статуї Свободи, пам’ятником ліхтарнику дяді Колі, бронзовим сімейством їжачків, іншими цікавинками.
На вулицях Ужгорода відчувається також ніжний аромат кави. Тут працює близько сотні кав’ярень. Фахівці підрахували, що кожного дня у місті випивають більше 70 тисяч порцій кави. Місцеві розповідають, що на Закарпатті починають смакувати цим напоєм з досвітка, тож більшість кав’ярень відчинені з 7-8 ранку. Люди тут цінують насичену ароматну каву – еспресо або рістрето, яка миттєво тонізує.
Варто зазначити, що закарпатці не визнають за Львовом право називатися кавовою столицею і переконані, що у них цей напій готують набагато краще. У кав’ярнях надзвичайно простий і лаконічний дизайн. Більше уваги тут приділяють якості напою. Тож кава в Ужгороді надзвичайно смачна, а ціни дещо нижчі, аніж у місті Лева.
Ужгород – місто зі своїм особливим характером та унікальними родзинками, які вартують того, аби їх побачити. Тож, якщо матимете нагоду, обов’язково завітайте у цей незвичайний куточок сонячного Закарпаття та відкрийте для себе місто японських сакур, міцної кави і карпатського колориту.
Юля ТОМЧИШИН.
маленькі пам’ятники та сакури то перше що згадується після прогулянок Ужгородом. Чи знає хто компанії в ужгороді що займаються виготовленням пам’ятників?