19 січня 2019, в Україні набув чинності закон №2657-VIII щодо протидії булінгу.
Тепер учасники освітнього процесу нестимуть адміністративну відповідальність за діяння, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.
До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.
Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.
Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.
Доказами у справах про факти цькування можуть бути: пояснення особи, яку притягують до відповідальності; пояснення потерпілого та свідків; висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода); речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого; письмові документи; матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.
Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе.
До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.
За даними міжнародних організацій, із булінгом в колі однолітків стикаються близько 67 відсотків дітей.
Із будь-яких питань, пов’язаних із захистом прав дітей, діти й дорослі можуть звертатися на Національну дитячу «гарячу» лінію за номерами 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону).
Додамо, що закон №2657-VIII щодо протидії булінгу був прийнятий Верховною радою 18 грудня 2018 року.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області.
