Об’єктиви телекамер «ловлять» серйозні погляди зовсіх юних хлопців. Із заплічниками, в нехитрій «екіперовці» – вони у самісінькому центрі простияння. Мабуть, кожному з них страшно, коли летять гумові кулі, розриваються світлошумові гранати, виїдає очі газ, а з водометів у мороз поливають водою. Але вони нікому у цьому не зізнаються. Вони відстоюють своє право жити у вільній, демократичній державі. І розуміють: від них зараз залежить, яким буде завтра, післязавтра…
Симпатичні дівчата на запитання журналістів: «Вам не страшно?» – відповідають: «Ні, бо ми стоїмо з народом». У деяких за плечима крила. Наївне мистецтво. Революційний креатив.
У кожної людини, яка пережила вечір і ніч на вулиці Грушевського та Європейській площі столиці – серце ангела-захисника.
На передовій – журналісти. По наших колегах стріляли. Спеціально. Так вони заявляють. Є поранені. Але, як годиться солдатам слова, ведуть прямі ефіри з епіцентру подій. Завдяки їм Україна і світ можуть спостерігати, як бореться Україна.
Хлопцеві-мітингувальнику під час масштабних сутичок гранатою відірвало частину лівої руки по лікоть. Страшне відео. Побачивши гранату, яка впала у натовп людей, він спробував викинути її. Але, після того, як підняв її, граната вибухнула в руках. Господи, допоможи чиємусь синові. Для мене цей хлопчина – герой…
Одна з матерів-киянок написала у «Фейсбук»: «Повернулась донька з вулиці Грушевського. Під її ногами зірвалися дві гранати, які обпекли їй обличчя і подряпали ноги. Розповідає, що там просто пекло. Але українці настільки любі, що хотілося всіх обняти. Сміливі, згуртовані й волелюбні… А у мене стало ще больше сивого волосся».
Під час протистояння на вулиці Грушевського було поранено депутата і коменданта Майдану Андрія Парубія. «На руці – рвана рана, на нозі – кілька осколкових поранень. Ходити можу, правда, трохи шкутильгаю. Мені зробили перев’язку. Я продовжую залишатися на Майдані» – повідомив він ТСН.
А це, взагалі, дикість якась. За повідомленням «5 каналу», «беркутівці» роздягнули, обстріляли гумовими кулями й побили двох молодих чоловіків, які працювали будівельниками і відпочивали в одному з будинків на вулиці Грушевського. Облили водою і пустили голими бігти через барикади до євромайдану. У десятиградусний мороз!
За новими «диктаторськими» законами, цих «правоохоронців» до відповідальності, мабуть, ніхто не притягуватиме. Будівельники винні, що опинилися не в тому місці і не в той час…
Зорян Шкіряк у соціальній мережі повідомив: «До Києва звезли весь спецназ МВС України. Їх понад 15 тисяч – все, що мають. Розмістили в урядовому кварталі. У будинках, дитячих садках, школах, навіть в туалетах і комітетах Верховної Ради… Вони травлять нас газом, стріляють гумовими кулями, кидають у нас «коктейлі молотова», б’ють кийками…».
Мешканці західних областей і одесити не випускають до Києва автобуси з внутрішніми військами. Цілу ніч і вранці блокують дороги…
У львівских храмах б’ють дзвони. Архієпископ і митрополит Львівський Ігор (Возьняк) поблагословив ініціативу священиків, які запропонували щогодини бити у дзвони міських церков. Відтак, як інформує прес-служба міськради Львова, передзвін лунатиме кожної години протягом п’яти хвилин.
«Це – не порожній звук. Дзвони завжди у часи лихоліть мобілізовували людей і закликали до молитви… Цей передзвін закликає людей молитися за мир. Тож нехай ці дзвони будуть, у першу чергу, закликом до мобілізації духу. У Бога є рішення стосовно цих подій, тому потрібно молитися», – зазначив отець Павло Дроздяк, капелан Львівської міської ради.
Під ранок і вранці 20 січня на вулиці Грушевського відносно спокійно. Іноді вибухають газові гранати і летять фаєри з дахів будинків у Музейному провулку. Як повідомляє ТСН, сюди прийшов кобзар, аби підтвердити історичну традицію, що кобзарі завжди були з народом на барикадах.
Години протистояння у Києві перевалили за десяток… Уже тринадцята година, п’ятнадцята, сімнадцята… Вирішується доля нації.
Новий день дає надію…
Ольга ЧОРНА.
