Збирала червневі мрії в букети півоній білих…

Збирала червневі мрії в букети півоній білих…

***

Земля квітчає теплу землю маєм,

А в думах настроєві перепади,

Самотність завжди сльози вибирає,

У них шукає правди і розради.

В букетику – блакитні незабудки,

У рамках слів для спогадів світлини,

Хто розбере ці сірі стіни смутку

Цієї одинокої людини?

Постукавши у серце водограєм,

Хто в душу зазирне, мов у світлицю,

Коли у вірші всі слова лягають

І падають, як зорі у криницю?

***

 Я одягаюся у літо,

Не знаючи, що завтра буде,

Я хмари нинішні забуду,

Щоб разом з вітром полетіти

У край, де сонце променисте,

Де радість сповнюється світлом,

Де очі приязні, привітні,

Де душі праведні і чисті…

***

Вікно – обкладинка у книзі,

Що має гарну назву – світ.

Розгорну вранці під карнизом

І розпочну читань політ.

Сторінку неба прочитаю,

Дзвенить поезіями вись,

Листки в саду перелистаю,

Я їх читала вже колись.

У квітнику – вінок сонетів,

А на шляху – оповідань.

У надвечірніх фіолетах –

Поеми визвольних змагань.

Окреслить зір мій річки контур,

Між хвиль читатиму казки,

А на сторінках горизонту –

Натхненні лірики рядки.

***

Її золоту свободу

Він то розпинав, то вішав,

Вона ж пила залпом воду,

А інколи щось міцніше.

Збирала червневі мрії

В букети півоній білих,

Обіймами ностальгії

Вливала натхнення в тіло.

Скептично сприймала дійсність,

Щаслива у Божій славі,

Її задушевну пісню

Захоплено слухав явір…

Раїса ОБШАРСЬКА.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares