Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Пунктом 6.8 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок), якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розд. IV ПКУ.
Процедури взяття на облік за неосновним місцем обліку встановлені розд. VIІ Порядку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку приватного нотаріуса може бути здійснене на підставі заяви за ф. №5-ОПП, поданої нотаріусом відповідно до п. 6.7 розд. VI Порядку №1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку також може бути здійснене на підставі: повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, в разі зазначення у повідомленні контролюючого органу, у якому платник податків бажає стати на облік за неосновним місцем обліку; заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. №17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Якщо платник зазначив контролюючий орган, у якому він бажає стати на облік за неосновним місцем обліку у повідомленні за ф. №20-ОПП або заяві за ф. №5-ОПП, він звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. №17-ОПП.
Враховуючи викладене, якщо місце проживання платника податку не змінилося, а змінилася адреса робочого місця, платник подає до ДПІ за основним місцем обліку заяву за ф. №5-ОПП з оновленою інформацією про робоче місце або повідомлення за ф. № 20-ОПП про зміну даних про об’єкт оподаткування.
Якщо змінилося робоче місце платника податків, яке знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання або розташування попереднього робочого місця, такий платник податків повинен протягом десяти робочих днів після зміни місцезнаходження подати один із наступних документів: заява за ф. №17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку; повідомлення за ф. №20-ОПП, яке подається до контролюючого органу за основним місцем обліку; заяву за ф. №5-ОПП, подану приватним нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
