22 грудня християни східного обряду відзначають свято Зачаття Пресвятої Богородиці святою Ганною. У Євангелії на цей день не описано подій свята, однак слова, сказані там, відкривають нам духовну сторону зачаття Богородиці. Адже саме воно стало першим променем надії – початком приготування до приходу Месії.
Згідно з церковним переданням, Ганна була дружиною Іоакима. Разом подружжя прожило багато років. І хоч були заможною родиною, не було у них дітей, про що вони обидва дуже сумували. Щоб зрозуміти всю глибину горя, сучасній людині потрібно знати, що в ті часи євреї вважали, що бездітність – це покарання за гріхи і ганьба. Іоаким і Ганна не тільки вели праведне життя, допомагали бідним, але і благали Господа про милосердя. Приміром, Іоаким пішов у пустелю і там 40 днів постився, плакав і молився, щоб Бог подарував йому на щастя дитини. Молилася і Ганна.
Іоаким та Ганна пообіцяли Господу, що вони віддадуть своє дитя служінню Богу, якщо він їх почує.
Бог зглянувся над ними. І вже в досить похилому віці Ганна зачала і народила Марію, яка згодом стала матір’ю Ісуса Христа.
Ганну та Іоакима називають Богоотцями, оскільки вони були предками Ісуса Христа у плоті.
Пресвяту Ганну вважали покровителькою дівчат, жінок, матерів і вагітних. Тому більшість заборон стосуються саме їх. Наприклад, тим, хто чекає на дитину, цього дня заборонено розпалювати вогонь, займатися хатньою роботою, стригти нігті та волосся, шити, в’язати і вишивати, спілкуватися з понівеченими чи хворими людьми.
У народі в День святої Анни прийнято було молитися святій про зцілення від безпліддя. Ще 22 грудня відбувається святкування чудотворної ікони Божої Матері «Несподівана радість».
Перед іконою Божої Матері “Несподівана Радість” моляться про зцілення від душевних недуг, про звернення заблукалих, про спокуту гріхів, за дітей, при глухоті.
Вагітним жінкам в цей день було прийнято постити. Вагітні просили в цей день у Всевишнього подарувати їм легкі пологи.
22 грудня бджолярі вважали своїм святом. Після ранкової служби вони йшли в бджоляник, де розташовувалися вулики. Ворушили кожен вулик і читали спеціальний заговір. Згідно з повір’ям, такий ритуал допомагав в наступному році отримати багато меду.
У цей день без особливої потреби з дому намагалися не виходити. Вірили, що вечорами дикі звірі збираються в зграї і нападають на людей.
22 грудня – зимове сонцестояння, найкоротший день у році.
