Війна зруйнувала плани, мрії та сподівання… Після поранення й тривалого лікування зупинилося серце захисника Михайла Грабовського. Назавжди 43… Співчуття дружині Галині, матері Марії, батькові Степанові, дітям, братам Ігорю та Романові. Вічна пам’ять та шана українському Воїну!
«Передчасно відійшов у Вічність після поранення та тривалого лікування в лікарні м. Запоріжжя військовослужбовець 79-тої окремої десантно-штурмової бригади – ГРАБОВСЬКИЙ Михайло Степанович, (28.12.1982 – 12.04.2026), народжений у селі Вербка, випускник місцевої школи та Коропецького ПТУ-34, мешканець села Грабич Отинійської громади (Івано-Франківщина – ред.).
У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя та висловлюємо співчуття, спільно розділяючи біль втрати з рідними та близькими Захисника України, який до останнього подиху віддано боронив рідну землю.
Висловлюємо щирі співчуття дружині Галині, матері Марії, батькові Степану, дітям, братам Ігорю та Роману, рідним та близьким, друзям, побратимам.
Слава Герою України!
Світла та вічна пам’ять!» – написали у Коропецькій селищній раді.
У Коропецькій територіальній громаді 18-21 квітня 2026 року оголошено Дні жалоби.
«12 квітня 2026 року перестало битися серце нашого земляка – військовослужбовця, солдата Михайла Степановича Грабовського, 1982 року народження, жителя села Грабич.
Михайло Грабовський проходив військову службу навідником 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Він гідно та сумлінно ніс службу, залишаючись вірним військовій присязі, Україні та своєму народові.
Його життєвий шлях обірвався 12 квітня у місті Запоріжжя. Передчасно згасло життя людини, яка мала ще стільки планів, мрій і сподівань…
Це невимовний біль і важка втрата для всієї громади. Ми втратили земляка, воїна, сина, чоловіка, батька…
Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із родиною загиблого. Висловлюємо щирі та глибокі співчуття дружині, дітям, батькам, рідним і близьким Михайла Грабовського. Нехай Господь дасть вам сил пережити цю непоправну втрату, а світлі спогади про нього назавжди залишаться у ваших серцях.
Вічна і світла пам’ять…», – написали в Отинійській селищній громаді.