Антикризовий бюджет: рятуйся, хто може

Антикризовий бюджет: рятуйся, хто може
Коронавірус інфікував людей та економіку. «Лікуватися» українській економіці, як, власне, і світовій, доведеться довго. Коштуватиме це неймовірно дорого. Тому Верховна Рада схвалила «антикризові» зміни до держбюджету-2020 через COVID-19. Президент документ підписав.

Антикризовий бюджет нарекли «рятуйся, хто може». За даними оновленого Основного фінансового документа, вітчизняна економіка впаде в цьому році на 3,9%. Рівень безробіття складе 9,4% проти прогнозованого 8,1. Курс долара – 29,5 гривень, замість 27 грн/дол. Інфляція прискориться до 8,7%. Дефіцит бюджету зросте втричі – до 298,4 мільярдів гривень, а граничний розмір державного та гарантованого боргу – до 2,705 трильйонів, пише «Ціна держави».

Порахували й борговий тягар у розрахунку на кожного працюючого та кожного українця (від малечі – до літніх людей), адже саме громадянам доведеться розплачуватися із власної кишені. Отже, кожен українець буде винен 65 тисяч.

Доходи 

Доходи держбюджету зменшились на 119,7 мільярдів. У бюджет-2020 заклали доходи на рівні 1095,58 мільярдів. Тобто, скорочення доходів сягне 11%.

Зменшуються надходження з ПДВ, податку на прибуток, акцизів, податків на доходи фізосіб та підприємств, ренти, мита.

Видатки

Видатки держбюджету збільшили на 82,4 мільярди (+7%). Тепер ця цифра сягає понад 1260 мільярдів. Зокрема, це пов’язно зі створенням фонду боротьби з COVID-19. На нього виділили 64,7 мільярдів. Мета фонду – запобігати негативним наслідкам кризових явищ, у зв’язку з виникненням і поширенням коронавірусу.
Дефіцит
 

Дефіцит держбюджету складе 298,4 мільярди. Він збільшився утричі, порівняно з тим, яким був до внесення змін.

Дефіцит бюджету має багато негативних наслідків, інформує 24 канал. Зокрема, – інфляція, секвестр (скорочення видатків на інші бюджетні програми та фонди), зростання держборгу та витіснення державними позиками приватних позичальників з кредитного ринку, що веде до збільшення відсоткових ставок на кредит для населення та бізнесу.

Прожитковий мінімум 

У 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить: з 1 січня – 2027 гривень, з 1 липня – 2118, з 1 грудня – 2189.

Мінімальна зарплата
Згідно з проєктом бюджету-2020, з 1 січня мінімальна зарплата складає 4723 гривні в місяць або 28,31 грн. за годину.
Інфраструктура 

На розвиток дорожньої інфраструктури планували скерувати 73,7 млрд. грн.  Так, на ремонт і реконструкцію доріг мало піти 38 млрд. На реконструкцію аеропортів – 1,07 млрд. На безпеку дорожнього руху – 3,17 млрд. Видатки із загального фонду на аеропорти та мости мали скласти 1,57 млрд. Але в оновленому бюджеті видатки на міністерство скоротили на 1,2 млрд. грн. Натомість профінансують будівництво аеропорту Дніпра вартістю у 100 мільйонів.

Освіта 

Освіту передбачали профінансувати на 145,1 мільярда гривень. Та суму знизили на 4,9 мільярдів.

Охорона здоров’я та медицина 

Витрати на охорону здоров’я передбачалися у розмірі 113,3 мільярди. В оновленому бюджеті додали ще майже 16 млдр. грн. Окремо передбачено 900 млн. грн. на екстренну медичну допомогу. Зростуть видатки на Національну службу здоров’я – до 88,01 млрд. грн, із яких 87,79 млрд. підуть на реалізацію програми державних гарантій медобслуговування населення.

Соціальне забезпечення

Витрати на соцзабезпечення, водночас, збільшили та зменшили. На пенсії було передбачено 173 млрд. грн. – цю суму збільшили на 29,7 млрд. На субсидії заклали 48 млрд. грн., але суму зменшують на 8,2 млрд.

Нададуть пільгову державну іпотеку для переселенців та учасників АТО.

Виплатять доплати медпрацівникам і працівникам соцзахисту. Видатки на державну програму медичних гарантій збільшуються на 15,7 мільярдів.  

Нададуть допомогу членам сімей медпрацівників, які померли від COVID-19 (розмір визначатиме Кабмін); на дітей ФОПам, які зупинили свій бізнес через карантин.

Видатки на соцзахист дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення зменшують на 3,6 мільйонів. На виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення скорочують на 1,3 млрд. Кошти на підвищення кваліфікації фахівців із соціальної роботи та інших працівників системи соцзахисту взагалі скасовують.

Субвенцію на соцзахист педагогів урізають на 1,55 млрд. грн., залишаючи 2,2 млрд.

Оборона

125 млрд. грн. на оборону не скорочуватимуть. Із них понад 22,7 млрд. піде на закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння і військової техніки.

Креативні індустрії та культура

На розвиток культури, мистецтва та спорту було передбачено 15,1 млрд. грн. В оновленому бюджеті міністерство розділяють на два.  Новостворене Міністерство молоді та спорту отримає 2,25 млрд. Міністерству культури та інформаційної політики залишать 8,6 млрд. Тобто, загалом фінансування скоротили.

Дотацію аграріям відновили в розмірі 4 млрд. грн. (уряд пропонував 2,5 млрд.).
Ряд політиків та фінансових експертів бюджетні зміни критикують. Вважають, що парламент проголосував за поглиблення кризи. 
Приміром, за словами ексзаступника голови Нацбанку Олександра Савченка, влада прогнозує падіння ВВП на 3,9%. Із таким бюджетом реальне падіння може сягнути 15-17%. А доходи насправді зменшаться утричі більше, ніж сказали. «Особливо здивувала цифра безробіття – 9,4%. У першому кварталі вона була 9,6%. Безробіття сягне рівня 30%», – вважає експерт.

Влада розраховує на кошти МВФ. Щось дасть Світовий банк. Наскільки це врятує вітчизняну економіку, як, власне, й антикризовий бюджет, – покаже час…

Ольга ЧОРНА. 

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *