Куропатницьке джерело ― гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, яка з 1994-го року належить до природно-заповідного фонду України.
Ніхто не знає, відколи з’явилося помічне джерело. Зате людям здавна відомо: якщо причепиться якась болячка, треба пити срібну воду. Кажуть, вона є гарним ліком від кишково-шлункових та шкірних недуг, лікує нирки, печінку, хвороби ніг. Нею добре вмиватися, аби позбутися прищів, бородавок і щоб обличчя було гарне та свіже. Годиться також вживати воду для профілактики, аби оминули звороби.
Затишне місце посеред лісу дуже давно облюбували монахи-відлюдники. Оселившись на високому пагорбі біля Куропатників, вони, за переказами, збудували там невеликий монастир і лікували диво-водою прочан. Від монастиря залишився лише кам’яний хрест, який у радянські часи наказали розбити і викинути у річку. Із настанням незалежності України селяни зібрали символ віри по частинах і встановили його у новозбудованій каплиці, яку називають церквою. Тут збирається на службу греко-католицька громада, котра донедавна не мала свого храму.
Із диво-джерелом пов’язана також одна містична історія. Легенда розповідає, що на пагорбі, з глибини якого б’є джерело, колись стояла церква. Вона провалилася під землю. Сталося це начебто з вини вагітної жінки, яка, підіймаючись до храму освятити на Великдень паску, так захекалася, що спересердя мовила: «А най вона, та церква, западеться!» У ту ж мить споруда разом із людьми рухнула під землю… Нині дехто в селі стверджує: якщо у великодню ніч прихилити голову до землі, то можна почути калатання церковних дзвонів. Цю легенду досі розповідають дітям у місцевій школі.
До джерела ж люди продовжують ходити весь час, адже вода в ньому вважається святою і є дуже цілющою.
