Виявляється, не війна з Московією, не складна економічна ситуація в країні, не безробіття, не корупція, не олігархат, не імміграція, не низькі пенсії, не високі ціни та інші негаразди найбільше турбують деяких українців. Заборона російських соцмереж «ВКонтакте» і «Одноклассники» – ось проблема, яка нестерпно «болить» багатьох.
Дипломат Богдан Яременко у «Facebook» висловив думку, що введення візового режиму з Росією безпечніше, ніж заборона «ВКонтакте» та «Одноклассников». За його словами, запровадження візового режиму з РФ було б дуже логічним рішенням, адже без розриву дипломатичних відносин з країною-агресором всі інші кроки офіційного Києва сприйматимуться суспільством і Заходом «як напівкрок, вигадка, призначена приховати власну політичну неспроможність».
Про доречність запровадження візового режиму з РФ заявляє і політичний аналітик Олександр Палій. «Ситуація з «Євробаченням» продемонструвала, що чим менше в нас контактів з росіянами, тим менше проблем. Це означає, що треба… максимально обмежити всі контакти», – сказав він у коментарі для ZIK.
А ось реакція нардепів про можливість скасування безвізового режиму з Московією не здивувала, враховуючи специфічність українського парламенту. Більшість членів фракції «Блоку Петра Порошенка» ініціативу не підтримали, сказав заступник керівника фракції Олексій Гончаренко. Хоча, наразі жодних рішень не ухвалювали. Сумніви грунтуються, зокрема, на тому, що Україна не контролює ділянку спільного кордону, і що Росія також введе візи для українців. Тоді доведеться відкрити російські консульські відділення в обласних центрах, де утворяться великі черги. Невже справді «слуги» так хвилюються за народ?
Не є таємницею, що більшість депутатів виконують роль статистів. Реальні ж рішення ухвалює обмежене коло осіб. А шанувальників «раші», на жаль, серед вітчизняного бізнесу та політикуму є достатньо.
Серед плачів за російськими соцмережами відійшло на задній план повідомлення прем’єр-міністра Володимира Гройсмана у «Twitter» про вісім мільйонів пенсіонерів, які живуть за межею бідності, отримуючи всього лише 1312 гривень на місяць. І про те, що цієї осені, найімовірніше, повернуться страхітливі платіжки, оскільки прогнозують нове підвищення вартості комуналки. Рада влітку спробує протягнути законопроекти, пов’язані з черговим збільшенням тарифів, сказав директор аналітичного центру «Інституту міста» Олександр Сергієнко. Саме так було торік. Сукупно платіжки можуть зрости на 10-30 відсотків. За повідомленням «Фінанси.ua», таким чином компанії-монополісти намагатимуться компенсувати недоотримані через економність українців гроші. Адже люди зараз рахують кожну копійку, намагаються використовувати якомога менше світла, води, газу. За це монополісти можуть їх «покарати».
Водоканали, наприклад, підвищують тарифи через масове встановлення лічильників приватними споживачами. Практика свідчить: реальне споживання води за лічильником може скласти 2-2,5 кубометри. А до встановлення лічильника постачальник нараховував по вісім кубів. У результаті, компанії недоотримують свій прибуток. Точніше, надприбуток.
Щодо газу, то до 1 липня Міненерго має оприлюднити остаточну вартість палива, яка, судячи з усього, буде вищою за прогнозовану. Експерти кажуть: враховуючи націнку, витрати на транспортування і розподіл газу, вартість сягне близько 9 тис. грн/тис. куб. Це – дорожче майже на третину. А в 2018 році імпортне голубе паливо взагалі добереться до позначки 11 тисяч гривень.
За словами співзасновника Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, якщо газ подорожчає на 23 відсотки, як це прогнозується, то тарифи на тепло зростуть приблизно на 15-17 відсотків. І це – без урахування можливих коливань курсу валюти.
Водночас, з 1 травня уряд ухвалив рішення про зниження соціальних норм, за якими розраховуються субсидії. Тому, навіть ті, хто отримує допомогу від держави на оплату комуналки, швидше за все, під час наступного опалювального сезону заплатять більше.
У гвалті за «ВК» та «Одноклассниками» було не до результатів соцопитування про те, кому найбільше довіряють українці. А суспільна думка є важливою. Так ось, люди довіряють, у першу чергу, волонтерським організаціям. Про це заявили 66 відсотків респондентів, свідчать дані квітневого опитування Центру Разумкова. А також Церкві, Збройним Силам, Нацгвардії, добровольчому руху (теробороні), Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
Довіра до президента склала 22 відсотки, недовіра – 71,9. До уряду – 12,8 і 81,9 відсотків, відповідно. Нацбанку довіряють 11,7 відсотків, недовіряють – 81,5. Верховній Раді довіряють лише дев’ять відсотків українців, а 86,6 – ні. До прокуратури, судів, держапарату рівень довіри також украй низький. Як і до партій – 8,6 відсотків, а недовіряють – 83,5.
Дії президента повністю підтримують лише 4,4 відсотки опитаних; уряду – 2,4; прем’єр-міністра – 3,9; парламенту – 1,9; спікера – 2,7 відсотків. Як кажуть, приїхали…
До речі, з євробезвізом нас, українці!
