Шевченківці взяли участь у міжнародному херсонському фестивалі «Мельпомена Таврії», який проводять у 60 театрах нашої країни та світу, аби привернути увагу до війни в Україні та поневоленого росіянами південного краю
Вони окупували Херсон, але не змогли зламати волелюбних херсонців. Місцеві жителі протистоять російським загарбникам і вірять у звільнення та Збройні сили України. Навіть в окупації артисти змогли об’єднати Україну і весь світ навколо свого щорічного театрального фестивалю “Мельпомена Таврії”, який проводять вже 24-ий рік поспіль.
Фестиваль цьогоріч змінив формат. Театральні трупи не в змозі поїхати до Херсону, але виступають у своїх містах. Розповідають про херсонців, те, що їм зараз доводиться переживали, а також збирають допомогу для них. До фестивалю долучилося понад 60 театрів. Це не лише українські, а й закордонні. До прикладу, вперше взяли участь актори з Японії та США. Їх роботи можна побачити на онлайн-майданчиках.
Долучився до підтримки херсонців і Тернопільський академічний обласний драматичний театр імена Тараса Шевченка. Артисти зіграли «Тестостерон. Гормон кохання» та «Естроген». На показ запросили окрім тернополян, переселенців, які мешкають у місті. Вони безкоштовно могли переглянути вистави.
– Це наша місія, як і кожного українського театру, підтримати Херсон і його мешканців, – зазначає директор тернопільського театру Борис Репка. – ЗСУ вже неподалік цього міста, і ми щиро віримо у його звільнення. Ми неодноразово брали участь в цьому фестивалі та сподіваємося, що наступного року поїдемо вже у вільний Херсон на ювілейну 25 «Мельпомену Таврії»».
На початку вистави глядачам показали відеоролик, який в окупованому російськими військами Херсоні відзняли місцеві актори. Вони та їхні рідні виконують пісню “Ой у лузі червона калина”, аби продемонструвати, що Херсон – це Україна.
На зустріч з глядачами приїхав президент фестивалю “Мельпомена Таврії”, генеральний директор Херсонського музично-драматичного театру Олександр Книга. Він разом із сім’єю близько двох місяців жив в окупації, виходив на мітинги проти російських військових. За це його затримали.
– Хтось з місцевих зрадників, очевидно, показав, де я живу, – розповідає чоловік. – Ми почули гул техніки. Коли я виглянув у вікно, то побачив, що стоїть бронетранспортер великий з кулеметом, який повернутий на вікна. Було зрозуміло, що приїхали за нами. Це було схоже на зйомки якогось фільму. Уявіть собі, 40 озброєних до зубів чоловіків, 3 бронетранспортери, десяток машин цивільних.
Олександра забрали без пояснень і два дні утримували в слідчому ізоляторі. Там його допитували, переконували співпрацювати, психологічно тиснули. Згодом після того, як інформацію про затримання поширили, почався суспільний резонанс і його відпустили.
Щоб не наражати на небезпеку життя рідних, вирішив поїхати з рідного міста. Сьогодні Олександр Книга разом з дружиною та донькою живе у Львові. Чоловік каже, коли закінчиться війна, планує повернутися до Херсона та відбудовувати і розвивати рідне місто.
– Коли ми публічно говоримо про окупацію нашого міста, про людей, які залишилися там, вони розуміють, що не залишилися сам на сам з окупантами, – додає Олександр Книга. – Адже у місті зараз жити складно – люди залишилися без коштів, їжі, ліків. На вулиці стоять патрулі, які перевіряють телефони, якщо знайдуть фото, яке не сподобається, то можуть просто забрати людину. Навіть паркан біля нашого театру з синьо-жовтого перемалювали у чорний. Виїхати звідти теж дуже складно і небезпечно. Не всім вдається це зробити. Більшість наших акторів залишилися там. Моральна, інформаційна підтримка для них та усіх херсонців дуже важлива для підтримки їхнього духу. Вони дуже чекають звільнення і перемоги України.
Катерина МАГУЛА.