Сумна новина сколихнула освітянську родину Тернопільщини. Фаховий коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із глибоким сумом і скорботою повідомляє про непоправну втрату – смерть директора коледжу Романа Олександровича Дубровського.
«Роман Олександрович був людиною з великою душею, добрим серцем і незламною вірою в розвиток освіти. Його відданість справі, мудрість та професіоналізм зробили його незамінним лідером у колективі. Він завжди був на передовій підтримки своїх колег та студентів, даруючи їм поради, натхнення та безцінний досвід. Під його управлінням коледж став осередком новаторства і навчальної майстерності.
Висловлюємо найглибші співчуття родині та близьким Романа Олександровича. Пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав честь працювати з ним. Він був людиною, яка вміла надихати і направляти, і його відсутність залишить велику порожнечу», – повідомили на сторінці коледжу.
Колеги, друзі, студенти пана Романа залишають під дописом, у соціальних мережах десятки коментарів із болем та співчуттям від непоправної втрати.
«Страшна втрата для мене особисто, та для всієї освітньої спільноти. Не стало Дубровського Романа Олександровича… Людина, яка вчила нас любити свою мову, свою країну, свій навчальний заклад. Справжній професіонал, яких мало, друг, який допомагав викарпкатися з важких ситуацій, інтелектуал, наставник та лідер. Кажуть, можна когось замінити… не таких… не Його… Своє життя він присвятив тому, аби навчати інших, аби доносити до них слово, наче якийсь скарб. Чудовий поет, який дивився на світ добрими, дитячими очима. Жартома, я називав його “куратором всіх кураторів” ( бо кращого за нього не можна було собі уявити). Людина, яка тонула в своїй роботі та віддавалась їй повністю. Навіть будучи таким заклопотаним, він знаходив час, аби його “дітиська” — так він називав нашу групу, знали, що ми для нього важливі. Він робив для нас усе, що міг і виховував, як своїх рідних. Він той, ким можна пишатися завжди і усюди. В це не хочеться вірити, так не могло статися», – написав Павло Старух
Небеса забирають найкращих, найталановитіших, найдостойніших… Є люди, які приходять у наше життя непомітно, тихо, скромно, та з плином часу вони стають незамінними, важливими, цінними, залишають по собі незабутній слід, та, на жаль, стають Вічністю. Саме такою Людиною був для усіх нас Роман Олександрович Дубровський… Його інтелектуальні й творчі можливості, різнобічність талантів непідвладні жодним одиницям виміру… Взірець толерантного, мудрого, виваженого Керівника та Наставника, доброго, щирого Колеги, вірного друга, чуйної, порядної, світлої Людини… Ти назавжди в наших серцях, у пам’яі, у нашій молитві, дорогий Романе. З глибоким сумом, болем, розпачем – твоя рідна кафедра», – Інна Волянюк.
«Сумний суботній ранок в академії, місті. Роман був світлою Людиною. Все життя ще попереду, але … Знаю його як талановитого студента, надійного і мудрого колегу, перспективного науковця, виваженого і толерантного керівника… Вічна пам’ять співчуття мамі», – Ірина Скакальська.
Роман Дубровський народився 21 травня 1987 року, працював викладачем, старшим викладачем та завідувачем кафедри, а з листопада 2022 року обіймав посаду в. о. директора коледжу. Він автор понад 40 наукових праць, поетичних збірок та студентських збірників.