Крім «епохи бідності», Україна переживає «епоху жадібності»

Крім «епохи бідності», Україна переживає «епоху жадібності»
Слухаючи заяви українських політиків, пенсіонерам хочеться побажати витримки та довгих років життя. А тим, у кого пенсійний вік «на підході», – все-таки дочекатися виплат.

Коли пенсіонери «розбагатіють», тоді в Україні майже скінчиться «епоха бідності». Для цього потрібно, аби наші літні співвітчизники отримували у середньому 5-6 тисяч гривень щомісячно. Це, ймовірно, стане можливим протягом наступних п’яти років, зазначила депутат ВР від партії «Слуга народу» Роксолана Підласа, коментуючи плани української влади. Для політика є «абсолютно жахливою» цифра у 3 тисячі гривень пенсії. Це в середньому. «Неможливо жити на ці гроші», – заявила Підласа. А що робити? Люди змушені якось виживати.

Депутатка уточнила: середня пенсія у 5 тисяч ще не означатиме, що «епоха бідності» завершилася, але «це буде великий крок у цьому напрямку». І констатувала, що в Україні «середня пенсія зростає дуже повільно».

Водночас, заступниця міністра соціальної політики Наталія Ненюченко зазначила: 70 відсотків українських пенсіонерів отримують виплати в сумі до 3 тисяч гривень, що менше фактичного прожиткового мінімуму. При цьому виплати для близько 1 мільйона людей ще нижчі й складають 1,5 тисячі гривень на місяць. За словами чиновниці, сьогодні в Україні проживає понад 11 мільйонів пенсіонерів.

Слід зазначити, мінімальна пенсія у 2020-ому має зрости із 1638 до 1769 гривень. За даними опитування компанії «Research & Branding Group», повністю задовольнити потреби українського пенсіонера може пенсія розміром у 11041 гривню. Фантастична цифра, зважаючи на нинішні реалії.

І якщо пенсіонерам має вистачити на життя скромних три тисячі, а то й менше, а багатьом працюючим українцям – трохи більше чотирьох тисяч, то, наприклад, депутату треба 100 тисяч. Таку суму, яку хотіли б отримувати нардепи, назвав лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Щодо платні міністрів, їхніх заступників, керівників окремих державних підприємств, то там десятки, сотні тисяч, мільйони… У яких ще країнах світу державний посадовець може за місяць стати мільйонером? Офіційно. Просто отримавши зарплату. За які заслуги нашим міністрам, керівникам держпідприємств нараховують 100, 200, 300 відсотків надбавок до посадових окладів? Може Україна переживає економічний ренесанс, а люди просто цього не помічають?

Приміром, гендиректор державного підприємства «Укрпошта» Ігор Смілянський крутіший за Трампа: його платня вища, ніж у президента США. Так, зарплата Смілянського в 1,9 мільйонів гривень в місяць і 22,6 мільйонів у рік – у 2,5 разів перевищує оклад президента Дональда Трампа. Річна платня глави Білого дому складає 400 тисяч доларів. А Смілянський за 2020 рік може заробити майже мільйон «зелених», пише видання «Букви».

Крім «епохи бідності», Україна переживає «епоху жадібності».

Не слід забувати: кошти на утримання держави сплачують працюючі українці. І суми – немалі. За розрахунками Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, більшість вітчизняних працівників віддають на утримання держави близько половини своїх доходів. Це – ЄСВ, ПДФО, військовий збір, ПДВ, акцизні та митні збори.

«Чимало податків стягуються непомітно для самого платника, – вважає виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук. – Попри те, що податки до бюджету перераховують продавці, працедавці, виробники підакцизних товарів та імпортери, кінцевим платником усіх податків все одно є працівник і покупець. Податки або включені в ціну кінцевого товару, або віднімаються від зарплати».

А тим часом наша країна посідає у Європі четверте місце за рівнем безробіття. Такі дані Мінекономіки. Купівельна спроможність українців узагалі найнижча в Європі. Як, власне, й зарплати.

Щодо вітчизняної економіки, то цьогоріч, прогнозують експерти, ситуація може погіршитись: показники у галузі енергетики свідчать про серйозний спад. До того ж, зараз у бюджеті вже є дірка в рекордну для останніх років суму – 51 мільярд гривень. Для порівняння дані попередніх років: 2015-го – перевиконання на 12 мільярдів, 2016-го – недовиконання на 1 мільярд, 2017-го – недовиконання на 3,6 мільярдів, 2018-го – на 9,2 мільярди.





Loading...




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares