Владку, ти придурок. Ні, навіть не так. Ти –дурень, а при дурневі сидить той, хто з Ростова закликав «мочити» Україну.
Не ображайся, бо на правду гріх ображатися. Зрештою, мені все одно, бо ти вже образив мене, мій народ і мою країну.
Ти втратив відчуття реальності і піддався манії. У тебе страшна хвороба, а, якщо відверто –невиліковна. З цим щось треба робити. Чим швидше, тим краще.
Я ще якось можу зрозуміти твої ілюзорні страхи перед братнім народом, який піднявся з колін та скинув твого нікчемного колегу –нині сусіда по палаті в психушці, а завтра – співкамерника.
Але я ніколи не зрозумію, чому ти приперся у Крим не для лікування хворої голови, а як загарбник. Якби ти, Владку, заїхав у гості, ми б тебе залюбки пустили до місцевих «буйних», які забарикадувалися у парламенті автономії. І хоча, багато шизофреників в одному місці –також небезпечно, але, повір, ми тебе пустили б до них, бо на півострові живе значно більше адекватних людей, які дадуть собі раду. Можливо, саме тому ти вирішив спочатку побрязкати зброєю, але за таке у нас вже не лікують, а, зазвичай, б’ють. Причому, сильно лупцюють по дупі, щоб нагнати мізки до голови. Та, як я вже казав, у тебе особливий випадок. У тебе – патологія. Тож тебе, Владку, тепер треба тільки ізолювати. Назавжди.
Ти пішов армією проти двох народів – українського і російського, ти оголосив війну всьому світу. І світ прийняв цей виклик без страху.
Історія вже знає подібні приклади. Відомою є й доля наполеонів і гітлерів. Ти успадкував їхні фобії, ти повториш їхню долю.
Що можу сказати наостанок?
Ти хворий. Важко хворий. Не заперечуй очевидного, як це ще донедавна робив твій український примурок. Ти його прихистив, а хто ж прихистить тебе?
А, знаєш, я готовий взяти тебе на утримання. Спробуєш пожити без мільярдів і влади, запишешся до сотні тернопільської жіночої самооборони, бо до іншої не візьмуть. А потім, коли підлікуєшся, повезу тебе на могили героїв Небесної сотні у Збаражі чи на Кременеччині, у Київ на Інститутську. Постоїш там, побачиш і, сподіваюся, зрозумієш, що даремно хотів злякати тих, хто не боїться, намарно намагався поневолити вільних і перемогти непереможний народ.
Приїжджай, Владку, не барися.
З великою неповагою Орест Кримпулька.
[youtube OGMT9CIcd7Q 670 400]
