Наприклад, нардеп Сергій Тарута зізнався ТСН, що його пенсія складає близько дев’яти тисяч гривень, але він навіть не уявляє, як можна прожити на ці гроші.
А ось українці, і це найперше стосується працюючих людей, змушені скоротити всі витрати на користь оплати комуналки та проїзду в транспорті. Офіційна статистика за другий квартал показала, що скоротилися видатки українських сімей майже по усіх статях. Люди стали купувати менше продуктів, одягу, взуття. Економлять на зв’язку та відпочинку.
Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці у «Фейсбук» зазначив, що утримання житла зросло навіть у літні місяці. Тому збільшення вартості цих послуг восени потягне за собою подальше скорочення витрат на все інше, включаючи продукти. А витрати на транспорт збільшились у зв’язку зі зростанням тарифів та підвищення вартості палива.
Експерти прогнозують: ціни не зупиняться… Щоправда, депутатські гаманці цього не відчують. Бо бідні у Раді – нонсенс.
Так, Громадянська мережа «Опора» склала рейтинг найгрошовитіших парламентарів. Як сказав «Експресу» аналітик «Опори» Андрій Савчук, загальна сума грошових активів депутатів та їхніх сімей – приблизно 12 мільярдів гривень.
Чемпіоном за кількістю мільйонерів є «Блок Петра Порошенка». Фракція налічує 138 депутатів. Вони сумарно задекларували 3,2 мільярди гривень.
Друге місце дісталось позафракційним – їх 51. І вони задекларували два мільярди.
Третя позиція у групи «Воля народу». Це – 26 нардепів із статками у 1,7 мільярда гривень. У 17 парламентарів із групи «Відродження також 1,7 мільярда. «Опоблоківці» – «бідніші»: 43 депутати задекларували сумарно 1,4 мільярда гривень. Нардепи із «Народного фронту» (81 особа) задекларували 1,2 мільярда.
Члени трьох інших парламентських фракцій сумарно задекларували менше мільярда гривень. Зокрема, 20 депутатів від «Батьківщини» – 324 мільйони. 20 «радикалів» – 279 мільйонів. 26 парламентарів від «Самопомочі» – 120 мільйонів.
Не бідують в Україні й чиновники. У 2014 році депутати в коаліційній угоді прописали, що ключовим у державному управлінні має стати зменшення кількості видатків щонайменше до 35 відсотків у загальному бюджеті. Однак протягом останніх трьох років витрати на держуправління лише зростають.
Як пояснив на телеканалі ZIK нардеп Сергій Рудик, у середньому на 40 відсотків йде збільшення коштів на утримання апарату усіх чиновників, зокрема НАЗК, судів. Це відбувається через те, що була прийнята реформа державної служби.
Хоча комусь пощастило з цією реформою. І відбулася. І користь чиновникам принесла. Бо, приміром, з пенсійною реформою геть зашилися. Та й, як кажуть експерти, на рівень життя пенсіонерів вона особливо не вплине. За словами економічного експерта Андрія Новака, реформа лише зробить складнішим процес виходу на пенсію через те, що поступово збільшується мінімальний пенсійний стаж.
До речі, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив: якщо пенсійну реформу не ухвалять до 1 жовтня, то піде у відставку. Реформа не ухвалена. Наступний сесійний тиждень буде після 1 жовтня. Як із відставкою?..
