Комітет Сенату США з міжнародних справ підтримав введення санкцій проти газопроводу “Північний потік – 2”. Це ж рішення фактично вводить санкції і проти іншого російського “альтернативного” трубопроводу – “Турецького потоку” – в частині, яка стосується українського транзиту. Вирішено, що санкції торкнуться всіх учасників будівництва “Північного потоку – 2”. Їх активи, які знаходяться в американській юрисдикції, повинні бути заморожені, їм самим заборонено в’їзд на територію Сполучених Штатів, – пише публіцист Віталій Портников для видання Грані.ру.
Це один з перших кроків на шляху до настільки серйозних санкцій. Надалі за санкційні поправки повинні проголосувати Сенат і Палата представників, закон повинен бути підписаний президентом США. Однак в даному конкретному випадку інтереси конгресменів, які намагаються обмежити енергетичний диктат Росії, і інтереси Дональда Трампа, що намагається збільшити продажі американського газу до Європи, практично збігаються. Трамп не раз і не два попереджав європейські уряди, і перш за все керівництво Німеччини, про небезпеку нарощування енергетичної співпраці з Москвою. Однак європейські лідери, які нерідко дорікають американському президенту щодо занадто поблажливого ставлення до Володимира Путіна, цих попереджень воліли не помічати. Або просто роблено ображалися на незграбного американця, що не поважає їх суверенітету.
Проте небезпека завершення будівництва альтернативних російських трубопроводів і відмови Москви від українського транзиту очевидна. І це не тільки втрата Києвом бюджетних доходів – це як раз не найстрашніше, навпаки, втрата доходів може змусити західних кредиторів бути більш жорсткими з українським керівництвом, а саме це керівництво – провести необхідні економічні реформи і раз і назавжди забути про “бажанячка” власного населення, на які просто не буде грошей.
Найнебезпечніше в російських трубопроводах – не гроші, а війна. Москва до останнього часу утримувалася від широкомасштабних військових дій на українській території просто тому, що не хотіла ризикувати енергетичним транзитом і своїми зобов’язаннями перед європейцями. Зрозуміло, що справжня війна з використанням авіації і танків може в будь-який момент позначитися на “трубі”, навіть якщо не буде конкретного наміру її знищити і сторони будуть намагатися воювати так, щоб залишити поза увагою газовий маршрут. Але прорахувати військові дії до кілометра не вдавалося ще нікому. Крім того, велика війна – це завжди хаос, радикалізація настроїв, відчайдушні дії. Якщо Україна буде програвати таку війну – а виграти її вона навряд чи зможе, – в українського керівництва може виникнути природна спокуса самому зупинити транзит, щоб змусити Захід згадати про Україну і вести себе більш рішуче. І в Москві це прекрасно розуміють. Тому і будують нові трубопроводи – щоб в дні війни Київ не міг нікого шантажувати зупинкою транзиту, щоб він був безпорадний.
Європейці, і особливо представники німецької влади, ні про що таке чути не хочуть. З незрозумілих причин вони переконали себе, що Путін ніколи не зважиться на велику війну, що вона йому не вигідна, що він може досягти своїх цілей і за допомогою “гібридної” війни. Таке враження, що всі ці люди живуть в голові у Путіна! А адже до 2014 року вони і в “гібридну” війну не вірили, не вірили, що Путін піде на анексію Криму, а потім – що він вторгнеться на український материк! Але все це сталося.
І велика війна може статися. Українська газотранспортна система – один з небагатьох факторів, що запобігають війну. А будівництво нових “потоків” – один з багатьох факторів, які цю війну наближають. Європейці це будівництво зупинити не тільки не можуть, але і не хочуть (хоча датчани, потрібно віддати їм належне, дуже стараються).
А в американців ще є шанс.
