До п’ятикласників тернопільської ЗОШ №16 завітав боєць батальйону спецпризначення «Шторм» Руслан, аби подякувати за солодкі передачі на фронт.
Чоловік розповідає, солдати були враження пакунком із домашніми солодощами, який передали учні 5-А класу для їх батальйону. Окрім смаколиків та щирих листів, діти приклеїли на коробку фотографію всього класу. Аби віддячити за такий чудовий подарунок Руслан привіз п’ятикласникам із фронту синьо-жовтий стяг із підписами солдатів, офіційну подяку і цукерки.
– Коли ми отримали ваш подарунок і скуштували солодощі, відчули себе наче вдома, – звернувся боєць до школярів. – Щиро дякуємо вам за душевне тепло і любов, за підтримку. Інколи, це навіть важливіше за їжу та амуніцію. Адже такі речі піднімають бойовий дух і вселяють віру у перемогу. Ми обіцяємо вам, що не здамо позицій, будемо триматися до кінця і проженемо ворога з нашої землі.
Школярі прийшли на уроки у вишиванках і підготували для гостя пісню, вірш та презентацію. А ще подарували нову порцію солодощів, образочки, синьо-жовте мило, браслети та листи.
Віталік разом з мамою вже не один місяць пече солодощі на фронт в рамках акції «Смаколики для АТО», про яку ми писали в одному з попередніх номерів газети. Хлопець напам’ять знає рецепти печива і, коли мама на роботі, сам порається на кухні, щоб бійці могли смакувати домашньою випічкою.
– Я приходжу додому, роблю уроки і починаю пекти печиво – ванільне з цукатами та із спеціями, – каже хлопець. – Також виготовляю синьо-жовте мило і брелочки в патріотичних кольорах. Адже хлопці там воюють за наше майбутнє. Я хочу їх підтримати хоч такими маленькими справами.
За словами матері пані Ірини, спершу син допомагав прикрашати тістечка. А згодом уже сам навчився пекти та запросив однокласників долучитися до цієї акції. Діти радо відгукнулися і сформували спеціальні подарунки на фронт з фотографіями класу, патріотичними малюнками та листами.
Діти особливо відчувають своїми маленькими серцями події, що відбуваються в Україні, – каже класний керівник 5-А Оксана Соловей. – Діти з радістю готували печиво для солдатів, раділи, що зможуть потішити тих, які захищають Україну. Вони маленькі патріоти, які переживають за долю своєї батьківщини.
Зі сльозами на очах діти прощалися з бійцем, обіймали його та просили повернутися живим додому. А ще обов’язково після перемоги приїздити у Тернопіль в гості всім батальйоном.
Юля ТОМЧИШИН.
повертайтесь живими! гірко, але за час війни в Афгані з тернопільщини не загинуло стільки хлопців! таке враження, що комусь вигідна та війна. правду кажуть, кому війна, а кому мати рідна. Вже ніяких заяв не робить президент, ні Сєня, ні Гройс. А для чого, всілися в теплі кріслі і роблять вигляд, що щось роблять.