Хлопець не дожив до свого 22-річчя лише кілька днів…
В останню путь Володю провели 1 серпня в його рідному селі Чернелів-Руський Тернопільського району. Друзі згадували: він був доброю і чуйною людиною, справжнім патріотом, який довів це своїми справами.
Юнака мобілізували в армію ще в квітні. Хлопець дуже хвилювався за матір, тривалий час не зізнавався, що перебуває у районі проведення антитерористичної операції, натомість говорив, що служить у Миколаєві.
Насправді Володя служив у 72-й бригаді під Сєвєродонецьком, був командиром мінометного взводу військової частина А2331
За попередньою інформацією, юнак підірвався на міні.
Жахлива звістка про смерть хлопця прилетіла у рідну домівку ще 25 липня. Однак рідні не вірили, адже тіла юнака не знайшли. У серці кожного з них жевріла надія, що Володя живий, що це помилка… Тому й розповсюджували інформацію у соцмережах та просили усіх допомогти знайти хлопця.
Однак доля розпорядилася інакше. На жаль, звістка виявилася жорстокою правдою. Інформація підтвердилася в останній липневий день.
– Всі казали, що він помер, але ніхто не вірив, – з сумом згадує друг загиблого Петро Сидор. – А вже аж коли поїхав брат на впізнання, тоді опустилися у всіх руки. Шукали по лікарнях, по моргах і вже в останній час сказали, що Володя лежить десь на окраїні Дніпропетровська в одному з моргів. Там його і знайшли.
В останню путь героя провели не тільки всі мешканці Чернелева-Руського, а й жителі сусідніх сіл, представники влади району, області. Квітами і свічками встелили дорогу, якою несли тіло загиблого військового.
