Школярка з Лановеччини разом зі своєю вчителькою дослідили шокуючі подробиці трагедії Голокосту й здобули нагороди на міжнародному конкурсі (ФОТО)

 

Ланівці, архівне фото.

Як виглядало гетто в Ланівцях, скільки в містечку мешкало та було розстріляно євреїв, вражаючі історії окремих родин і людей віднайшла й описала разом зі своїм науковим керівником Наталія Самара. Вона – одинадцятикласниця Борщівської ЗОШ імені Ярослава Горошка, що у Лановецькому районі. Дівчина стала фіналісткою-дипломанткою 16-го Міжнародного конкурсу творчих робіт учнів, студентів, аспірантів і вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності».

Конкурс проводили у Дніпрі, він організований Міністерством освіти і науки України та Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума». Цього року надійшло більше 250 творчих робіт не тільки з усієї України, а й із сусідніх країн. Дослідження Наталі Самари «Життя єврейської общини міста Лановець крізь призму ХІХ – І половини ХХ століття» визнали одним із кращих.

Про роботу своєї учениці розповіла «Нашому ДНЮ» науковий керівник школярки, вчитель-методист Лілія Волянюк.

«Трагедія Голокосту – переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни – є однією з найчорніших сторінок в історії людства. Вкарбована вона, на жаль, і в історію Тернопільщини. Зокрема, у життєпис містечка Ланівці.

Ланівці пережили свій єврейський ренесанс. Вже згідно з офіційним переписом 1847 року так зване «Лановецьке єврейське товариство» складало 523 особи. Але буремні події 19-20 століть, наче хвилі могутньої ріки, накотилися на містечко. Наше пошукове дослідження охоплює хронологічні межі історії єврейської громади Ланівців кінця XІХ століття по серпень 1942 року. Робота містить комплексний аналіз  життя, побуту, форм діяльності єврейської общини на основі архівних джерел Волинського та Тернопільського обласних державних архівів і свідчень очевидців про масове винищення єврейського населення Ланівців і долю родини праведників Шевчуків.

Найціннішими свідками вказаного хронологічного періоду є мацеви – надгробки з іменами, що знайдені в мікрорайоні Новосілки, де був найдавніший у Ланівцях єврейський цвинтар. На жаль, за радянських часів його територія була роздана для забудови й під присадибні ділянки ланівчанам. Лише декілька мацев там було виявлено, обстежено і сфотографовано.

Джерелом багатьох фактів є робота Григорія Басюка «Історія Лановець» з фотоматеріалами, опрацьовуючи які, ми дізнались про підземні ходи під центральною, заселеною раніше євреями, частиною містечка. Сітка цих комунікацій була настільки добротно облаштована, що навіть рух важкого транспорту в другій третині ХХ століття рідко коли спричиняв їх обвали.

Українські та єврейські діти на забаві, 1930 рік.

Нам вдалось встановити, чому в Ланівцях було так багато євреїв. Також і те, яким чином єврейські родини переселялись у містечко. У кінці ХІХ століття лановецький селищний голова пан Авербух розіслав по Волині та Поділлі листівки, в яких вихваляв сприятливі умови життя та праці в Ланівцях. Єврейські родини почали переїжджати на проживання у це місто. Згодом тут утворилось і почало зростати так зване товариство місцевої інтелігенції: вчителі, підприємці, лікарі, духовні наставники.

Місто Ланівці належало лорду Яловицькому.  Місцеві євреї були захищені ним, тим самим рятуючись від нападів місцевих повстанців, а сусідні міста, такі як Вишнівець, Кременець, Дубно і Ямпіль, належали польським графам.

На початку ХХ століття у Ланівцях було збудовано три синагоги. Одна – центральна, велика, двоповерхова будівля та дві менших, дізнаємось зі спогадів Мотке Ройчмана. А з дитячих спогадів Елієзера Зінберга нам вдалось дослідити долю родини Зінбергів, про професіоналізм та мудрість якої ширилися чутки по всій Лановеччині.  При огляді дівчинки Тетяни Фролової з Білозірки Лановецького району Зінберг професійно визначив причину втрати сімдесяти відсотків зору та призначив лікування, внаслідок якого зір значно покращився. Але, на жаль, з приходом нацистських окупантів єврейського лікаря та його дружину після перебування в гетто було вбито і недолікована хвороба знову прогресувала. В результатті Тетяна Фролова цілком втратила зір, але це їй не завадило стати відомою поетесою не тільки Тернопілля, а й України.

Німці зайняли Ланівці 3 липня 1941 року – містечко окупували частини німецької 17-ї армії.

У серпні почали створювати ґетто, у якому  було близько 2000 мешканців. Про життя в гетто та його знищення ми дізнались зі спогадів Моше Розенберга,  Мейра Беккера, опрацювавши електронну версію англомовного видання «Меморіальна книга мучеників Ланівців, які загинули під час Голокосту».

2 серпня 1942 року німецька окупаційна влада віддала наказ знищити всіх в’язнів лановецького гетто. Останній шлях ланівчан єврейської національності проходив по вулиці Українській.

На околиці містечка було розстріляно 3587 осіб. Ще 1,5 тисячі було відправлено до Вишнівця і там теж знищено. Сьогодні у Ланівцях розташований некрополь євреям, котрі були розстріляні під час нацистського окупаційного режиму.  На місці поховання встановлено пам’ятний знак.

Важливо зазначити, що єврейський цвинтар у Ланівцях є одним із найкраще збережених у Тернопільській області, куди не забувають навідуватись внуки і правнуки лановецьких євреїв, що мешкають у багатьох країнах та регулярно відвідують батьківщину своїх предків, щоб вшанувати пам’ять загиблих.

Це був злочин проти людяності, проти людства. Ми дізнались, що на території Ланівців  проживала родина Шевчуків: Лаврентій Шевчук, дружина Євдокія  та їхні троє синів, яких Яд Вашем 10 лютого 1997 року удостоїв почесним званням «Праведники народів світу». Протягом майже року євреї Гельман і Галер ховалися в стайні у сім’ї Шевчуків. Один раз на день Лаврентій або його дружина Євдокія приносили своїм підопічним їжу. Син Шевчуків – Василь регулярно приносив їм новини та намагався всіляко підтримати, за що поплатився життям. Врятовані євреї впродовж багатьох років підтримували відносини з родиною.

Євдокія Шевчук.

Хочеться, щоб наша краєзнавчо-пошукова наукова робота допомогла усвідомити, чому гірким мовчазним докором людській совісті височить у Ланівцях єврейський некрополь та цей пам’ятний знак, що символізує розстріл у місті 3587 євреїв.

Пройшло багато літ, а людська пам’ять, занотована у наших дослідженнях, береже все до найменших дрібниць, адже таке не забувається, і не заростає стежка, яка веде до місць, пов’язаних з пам’яттю про Голокост у Ланівцях.

Час від часу тут з’являються односельчани, школярі, історики-пошуківці, внуки і правнуки лановецьких євреїв, що мешкають у багатьох країнах. Вони регулярно відвідують батьківщину своїх предків, щоб вшанувати пам’ять загиблих».

Фото з архівних джерел, надані авторами дослідження.





Loading...


Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares