Дослідження прадавніх зубів, які знайдені в Італії, вразило вчених. Виявляється, що доісторичні стоматологи вміли дуже точно за допомогою гострих предметів усувати карієс, тобто тканину з хворобливими змінами, а отвори на місці усунутої частини зуба заповнювати бітумом, тобто надзвичайно клейкими органічними субстанціями нафтового похо¬дження.
Щелепу з залишками зубів, як вважають учені, молодого мисливця знайшли близько 20 років тому в місцевості Ріпаро Фредіан в області Тоскана. Дослідження показали, що вік знахідки становить близько 14 тисяч років, тобто сягає доби палеоліту.
Доктор Грегоріо Оксілія з Флорентійського університету дослідив, що хтось, певне, з допомогою гострих камінчиків, просвердлив зуби аж до зубного нерва, а діри, що утворилися, заповнив бітумом – сумішшю клейких продуктів нафтового походження, перетертої соломи та волосся, повідомляється на науковому сайті iflscience.com.
Науковці не зов¬сім упевнені, яку роль мало відігравати волосся. Припускають, що доісторичні стоматологи вважали, що воно має антисептичні властивості.
Група дослідників встановила, що чоловік, якому належали зуби, жив у часи, коли ще не набула поширення аграрна культура і людство не розпочало вживати в їжу зернові, які хоч і багаті на вуглеводи, але сприяють розвитку карієсу.
Науковці зазначають, що знайдені зуби людей доби палеоліту, коли люди жили за рахунок мисливства, зазвичай здоровіші, ніж пізніших періодів, коли набули поширення аграрні культури.
А стосовно фаху стоматолога, то науковий часопис Nature та газета «Нью-Йорк Таймс» ще 2006 року подали результати ґрунтовного наукового дослідження, в якому описується практика свердління і пломбування зубів на території сучасного Західного Пакистану за 4-7 тисячоліть до нашої ери. Доісторичні зубні свердла там також виготовляли з каміння.
