Світлій пам’яті тернопільського професора Богдана Лановика

Світлій пам’яті тернопільського професора Богдана Лановика

На початку 1990-х років відомий вчений заснував одну з перших кафедр українознавства не тільки в Тернополі, але й в Україні

23 грудня 2017 року відійшов у вічність відомий науковець, громадський діяч, професор, кандидат історичних наук, заслужений працівник народної освіти України Богдан Дмитрович Лановик.

У науково-педагогічних колах України це ім’я добре відоме. Одну з перших у державі кафедр українознавства він заснував у Тернопільському національному економічному університеті (тоді – Тернопільському інституті народного господарства), де розпочав працювати із 1966 року.

Життєвий і творчий шлях ученого багато в чому подібний до біографії істориків його покоління: школа, університет, аспірантура, науково-педагогічна та громадська діяльність. Заповзятість і наполегливість при вродженому аналітичному складі розуму уможливили швидко подолати шлях від викладача до професора, завідувача кафедри.

Зі здобуттям Україною незалежності, початком розбудови ринкової економіки університет вступив у нову фазу розвитку. Передова, критично мисляча частина викладачів і студентів, дедалі більше усвідомлюючи абсурдність і приреченість тоталітарної системи, все частіше звертала погляди до національних глибин: історії, культури, мови, ставала активним поборником національно-державного відродження України.

Появі гуманітарної кафедри передували ініціативні кроки ректора. 9 грудня 1988 року тодішній керівник інституту професор Олександр Устенко, йдучи назустріч побажанням колективу, видав наказ «Про вивчення української мови». З 1 вересня 1990 року викладання всіх дисциплін для студентів мало здійснюватися тільки українською.

Завдяки своїй ерудиції, організаторським здібностям і досвіду Богдан Лановик швидко зумів стати лідером українознавчої кафедри вишу, трансформувавши її у багатопрофільний осередок теорії, методології, історії і практики історичної науки, української мови та національно-патріотичного виховання молоді. На кафедрі розпочалася активна робота щодо підготовки нових навчальних курсів: «Історія України», «Українське ділове мовлення». Одночасно сформувався центр українознавства, який працював у двох напрямах – історії Галичини та етнографії й народознавства України. Складниками його стали Музей історії народного господарства і краю та кабінет української мови.

Богдан Дмитрович очолив авторські колективи з підготовки і видання нового покоління університетських підручників з історії України, економічної історії. За його редакцією підготували перший навчальний посібник «Історія України» для студентів економічних та технічних вишів.

Навчально-методичні посібники були розповсюджені Міністерством освіти України серед інших навчальних закладів, регулярно проводили семінари для викладачів. На базі кафедри створили осередок республіканської асоціації українознавців.

Все це сприяло зростанню  наукового потенціалу кафедри. Згідно з наказом Міністерства освіти України від 1992 року, відкрили аспірантуру з історії України. Одночасно започаткували студії з української еміграції, депортацій українців. У 1994 році Богдан Лановик став переможцем конкурсу Фонду Сороса (Нью-Йорк) за програмою «Трансформація гуманітарної освіти України».

Варто відзначити, що підготовка фахівців з економіки потребувала й ґрунтовних історико-економічних знань. Попри те, що економічна історія як наука вивчалася із середини ХІХ століття, потреба викладання економічної історії України залишалася надзвичайно гострою. У навчальному посібнику за загальною редакцією Богдана Лановика «Україна і світ: історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства» (1994 рік) економічну історію України відокремлено від російської, узагальнено досвід господарського розвитку українства. Цей посібник, а згодом підручник «Економічна історія світу і України» були першими спробами узагальнити викладання історії господарства в умовах незалежної України.

Також Богдан Лановик виступив модератором наукових студій з історії української еміграції. Діаспорознавство стало предметом наукового інтересу освітніх установ Києва, Львова, Рівного, Тернополя, Харкова, Донецька, Ніжина, Чернігова, Острога, Чернівців, Хмельницького та інших міст. У 2001 році вчений проходив стажування в Іллінойському університеті (Чикаго, США).

Всього за редакцією вченого вийшло 18 підручників і посібників. На кафедрі українознавства започаткували глибокі дослідження з історії Голодомору 1932-1933 років. До речі, у листопаді 2007 році Богдан Лановик отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня за дослідження цієї теми.

У доробку професора – понад 150 наукових праць. Під його керівництвом захистилися понад 10 кандидатів наук. Ті, кому довелося працювати під науковим керівництвом  Богдана Лановика, відзначають його мудрість, велику працездатність, відданість справі, вимогливість, активну громадянську позицію, які органічно поєднувалися з небайдужістю до людей.

Світла пам’ять про Богдана Дмитровича Лановика та його земні справи назавжди збережеться у серцях колег, друзів, учнів.

About The Author






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares