Останній шлях Ореста Квача в його рідному місті встелили квітами, а діти випустили в небо голубів, аби в Україні таки настав мир.
Бійця батальйону «Айдар» Ореста Квача проводили останню путь учора, 31 липня. Він відсвяткував свої 23 роки і загинув в боротьбі за звільнення міста Лутугино на Луганщині. Ореста не стало 27 липня. Поховали хлопця у його рідних Заліщиках.
Орест Квач народився у багатодітній сім’ї. Батьки дбали, щоб син виріс розумною, порядною людиною, справжнім патріотом України.
– Великий вплив на хлопця мав дідусь Дмитро. У нього Орест перейняв любов до книг, до історії та до Батьківщини. Хлопець успішно навчався у школі ім. Йосипа Маковея та гімназії ім. братів Гнатюків, що у Заліщиках, – розповідає заступник директора Заліщицької гімназії, вчитель історії та правознавства Василь Дяків. – Я пам’ятаю його з п’ятого класу. Він був щирою відкритою дитиною, ініціативним, активним, любив життя. Уже тоді, у юному віці, мав власну думку. Орест завжди пам’ятав, що він українець.
Друзі Ореста згадують: хлопець завжди пам’ятав, що він українець.
– Він був цілеспрямований, мав мету у житті, знав куди іде, знав що робить, – каже подруга загиблого Ярина Миронюк. – Щоразу, коли я його зустрічала, на його обличчі була посмішка, він був добрим і життєрадісним.
Друзям і побратимам Ореста не вистачало хороших слів, щоб його охарактеризувати. Він був душею компанії. Змалку цікавився військовою справою. Завжди казав: «Я воїн і патріот», тому й обрав навчання у київському військовому ліцеї ім. І. Богуна. Згодом навчався на юридичному факультеті Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.
Захоплювався бойовими мистецтвами. Був кращим із бійців спортивного клубу «Характерник» Тернополя, виборов звання кандидата в майстри спорту з фрі-файту.
Тіло Героя України Ореста Квача виносили під вже скорботну пісню «Пливе кача», а попрощатися з ним прийшло чи не все місто. Під час панахиди люди не поміщались у місцевому будинку культури й зайняли весь майдан перед будівлею.
– Пам’ятаю, ми з Орестом сиділи над Дністром та роздумували про життя, – пригадує подруга хлопця Іванна Кушнірук. – Тоді він порадив мені прочитати книгу Пауло Коельйо «Воїн світла». У ній головний герой наділений рисами справжнього лицаря, він бореться за справедливість, мир та любов. Саме таким був і Орест – лицарем світла.
