Українська біатлоністка Анастасія Меркушина напередодні відбіркових стартів збірної України в Шушене, які відбудуться 16-17 листопада в рамках Кубка Норвегії, висловила сумніви в ефективності даної системи, а також розповіла про те, як для неї пройшла адаптація при переході з ролерів на лижі, повідомдяє xsport.ua.
– Адаптація з ролерів на сніг пройшла дуже успішно, тому що ми розпланували так, що приїдемо до Норвегії, і перші три дні будемо займатися більше організаційними питаннями – отримати лижну екіпіровку Madshus, провести час на фірмі, трошки покататися, трошки постріляти, без особливого навантаження . Далі ми поїхали в Домбас, там була можливість кататися по рівнині, без напруги, без підняття пульсу. Дуже багато працювали над технікою.
У Домбасі були шикарні умови, класна траса, дуже хороші люди, які із задоволенням допомагали нам у всьому, прислухаючись до нашої думки з приводу рельєфу траси. Траса була 2,5 кілометра, але дуже багато петель, на яких можна було по-різному кататися: була і рівнина, і спуски, і підйоми, тобто умовами ми залишилися задоволені.
Проживання нам обійшлося дешевше, ніж на аналогічному зборі команди в Фінляндії, що дозволило мені за свій рахунок привезти молодшу сестру, і разом з нею тренуватися.
До стартів в Шушені ми спеціально, природно, не підводимося. Я не хочу на собі відчувати російську систему, коли готуєшся тільки до відборів, а потім не можеш на рівні пробігти весь сезон. До чемпіонату світу ще дуже довго, і я не бачу сенсу входити в форму за два тижні до старту Кубка світу.
Мене не лякають можливі підсумки відбору, не лякає перспектива Кубка IBU, тому що це, скажімо так, також непогана можливість позмагатися, завоювати кришталевий глобус, наприклад. Свого часу у мене це майже вийшло, коли я бігала останній рік по юніорки, і навіть якийсь час йшла другою в загальному заліку.
Коліна мене, слава Богу, не турбують. Завдяки плавному входу в лижний сезон, і акуратною роботі влітку з колінами, поки що все нормально.
