Тернопільський тимчасовий театр підготував нову поставку “Ми – цілі”. Тернополяни зможуть безкоштовно переглянути прем’єру вистави у креативному кластері Nа пошті, повідомляють організатори події.
22 серпня о 19:00 у креативному кластері Nа пошті відбудеться прем’єра сучасної пластично-поетичної вистави “Ми – цілі”. Учасники вистави – не професійні актори, а студенти, графічні дизайнери, психологи-сексологи, тренери з фейс-йоги, вчителі та представники різних професій. Але завдяки кільком місяцям підготовки їм вдалося опанувати нові навички та підкорити сцену, а найголовніше – влитися в нове для себе середовище завдяки культурі. Позаяк більшість учасників – це “нові” тернополяни, наші співвітчизники, що змушені були покинути рідні місця через війну.
Марія Панченко, що працює проджект-менеджеркою, переїхала до Тернополя з Києва у 2022 році.
- Мені дуже подобається, що з нами займається режисер та хореограф діючого театру. Відчувається їх професіоналізм та серйозне ставлення. Мені це важливо, бо подаючи заявку я переживала, що ми просто будем збиратися і щось там робити на аматорському рівні. А насправді вийшло, що ти відчуваєш себе справжнім актором, переживаєш за кожну пропущену репетицію, стараєшся. Ще я кайфую від того, що кожне заняття несхоже на інше. Так, якісь вправи повторюються, але ти ніколи (окрім вже репетицій виступу) не знаєш, що тебе очікує. Всі вправи та навички з занять можна застосовувати і в звичайному житті, поза театром. Теоретично ти можеш просто ходити займатися в театрі, навіть якщо не хочеш виступати, і отримувати шалений досвід. І це круто, бо не всі готові ж до сцени отак одразу.
В основі вистави – твори авторів “розстріляного Відродження” та сучасних поетів і поеток, в тому числі самих учасників вистави. Таким чином режисер проводить паралель між сьогоденням та подіями сторічної давнини.
- Сьогодні всі ми – цілі, і, дякуючи ЗСУ, цілі. Життя під прицілом – небезпечне, але варте того, щоб вистояти, попри будь-які труднощі. Приліт ракети робить кам’яні стіни наших будинків не міцнішими від картону. І все – буквально – видається надміру крихким. Через метафору картону та заліза ми покажемо, що робить нас справді сильнішими, – ділиться молодий режисер Олег Тучапський.
Для того, щоб передати наші емоції й описати те, що відбувається сьогодні в Україні, часто бракує слів. Точніше, у нас відбирає – та відбирають – мову. Тому почуття й переживання учасники передають у рухах й тілесній пластиці. Над хореографією постановки працювала Анастасія Вовк.
Посилюватиме емоційне враження від дійства музичний супровід одного з найстаріших в Україні колективів експериментальної електронної музики “ЗСУФ” та декорації Оксани Ладної.
Продюсерка проєкту – Марічка Юрчак:
- Проєкт вдалося реалізувати в рамках стипендійної програми для громадянських лідерів країн Східного Партнерства за підтримки Європейського союзу. Нам вдалося не просто створити якісний мистецький продукт, не лише озброїти новими вміннями учасників, але й створити чи зміцнити зв’язки між людьми, які простягаються далі за репетиції та стіни креативного кластеру Nа пошті.
Вхід на виставу безкоштовний, за умови попередньої реєстрації: https://forms.gle/y82Mgxt7SqE2kajg8
Фото Ольги Биндас.
