У неділю в Тернополі відбулося урочисте відкриття виставки робіт вишивальниць школи борщівської народної сорочки в етноцентрі Тернопільської бібліотеки для дорослих №4, що на бульварі Данила Галицького.
Школу борщівської народної сорочки два роки тому заснували тернополянки Майя Юркевич, Лариса Овчарук та Вікторія Кривоніс. Під час фестивалю у Борщові вони настільки захопилися унікальним мистецтвом місцевої вишивки, що вирішили об’єднатися і відроджувати його разом. Сьогодні до них приєдналося багато охочих. Серед учнів – люди різних професій та віку, які прагнуть відроджувати давнє мистецтво нашого краю.
– Усі ми вже давно стали сім’єю, – зізналася у вітальному слові Вікторія Кривоніс. – Адже борщівська вишивка настільки прекрасна, що об’єднує людські серця. До нас приїздять навчатися із різних куточків Тернопільщини і навіть з сусідніх областей – з Львівської, Хмельницької. Разом ми робимо все, аби відродити борщівську вишивку і популяризувати її.
Серед експонатів виставки – сучасні українські строї, борщівські сорочки, а також сукні, картини, рушники, вишиті різними техніками, намиста та етноприкраси.
– Борщівська сорочка є символом української самобутності, – ділиться емоціями Майя Юркевич. – У цю вишивку закохуєшся з першого погляду і просто поринаєш з головою у її глибини. Я добре пам’ятаю, коли вперше побачила її – відразу ж по шкірі побігли мурашки. Швів і технік борщівської вишивки є понад півсотні. Багато з них доступні та їх легко можна опанувати, вишивати ними і передавати з покоління в покоління. Зберегти і відродити це давнє мистецтво дуже важливо. Дивлячись на сучасні, красиві борщівські сорочки, які створили наші майстрині, ми вкотре переконуємося – борщівська вишивка жива – вона залишилася не лише колекціях і музеях. Вона живе в людських серцях і є частиною нашого майбутнього.
Галина Хартоняк почала вишивати, коли вийшла на пенсію. Зізнається, сьогодні не уявляє свого життя без цього заняття.
– Це інтелектуальна робота, яка тренує пам’ять, розвиває творчу уяву, – зізнається жінка. – Побачивши красиві візерунки, я не копіюю їх на своїх вишивках, а стараюся інтерпретувати по-своєму, також уважно ставлюся до символіки, вивчаю історію різних орнаментів. Дітям і внукам до душі моє захоплення. Я щаслива, що можу потішити їх красивими вишиванками.
Виставка робіт школи борщівської народної сорочки триватиме близько місяця. В рамках експозиції будуть відбуватися безоплатні майстер-класи з борщівської вишивки від майстринь-учасниць. Більше про дату і час їх проведення можна дізнатися на фейсбук-сторінці проекту.
Юлія Тіщенко
