Тернополяни згадують відомого науковця, громадського діяча, професора Богдана Лановика

Тернополяни згадують відомого науковця, громадського діяча, професора Богдана Лановика

Серце вченого перестало битися наприкінці минулого року, 23 грудня. У минулому номері в статті, присвяченій світлій пам’яті Богдана Дмитровича, вкралася прикра помилка з датами. На що він сам, можливо, знайшов би жартівливу відповідь. Колеги науковця розповідають: він мав добру вдачу й по-мудрому реагував на різні життєві ситуації.

У Тернопільському національному економічному університеті, у якому Богдан Лановик працював майже все життя, згадують – називали його чудотворцем. У царині науки йому вдавалися речі, які, здавалося, неможливо здійснити. Ще в 1990-ті роки він провів у Тернополі міжнародну наукову конференцію. Після розпаду Союзу заснував одну з перших в Україні кафедр українознавства. За його редакцією підготували перший навчальний посібник «Історія України» для студентів економічних і технічних вишів.

– На той час він підготував один з перших таких посібників з історії України, – згадує колишній аспірант Богдана Дмитровича, доктор політичних наук, учасник АТО Микола Лазарович. – З різних міст зверталися і просили, щоб передали їм. Так само Богдан Дмитрович одним з перших почав займатися проблемами еміграції, Голодомору. Він був напрочуд активний, часто їздив до Києва, домовлявся про видавництво книжок. Його поважали не лише як науковця, а за людські якості. Заходимо чи то у видавництво, чи в Міністерство освіти – всі його знають. Питав його іноді: «Богдане Дмитровичу, як ви так багато тих людей знаєте?» У нього був дар спілкування, завжди з ним було цікаво.

Богдан Лановик дав дорогу в життя багатьом молодим науковцям. Мав аспірантів, умів бачити людей, які готові працювати, скеровував і допомагав розвиватися.

Люди, яким довелося працювати з ним, згадують: Богдан Дмитрович завжди залишався прикладом для інших. Часто і сам бував на місцях важливих історичних подій. Їздив на гору Лисоню, на Маківку. І молодим непросто було підніматися, а він все одно йшов, вважав, що має там бути.

В економічному університеті Богдан Лановик був тим, хто працював ще у першому колективі викладачів. Прийшов сюди у 1966 році. Мав феноменальну пам’ять і ділився своїм багатим досвідом з молодшими колегами.

Богдан Лановик залишив понад 150 наукових праць. На його роботах виросло багато вчених, які опублікували нові дослідження в царині історії України. І вже нерозривно поєдналося з нею світле ім’я тернопільського науковця, який почав відроджувати забуту пам’ять молодої держави.

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *