Бруслина карликова (Euonymus nana М. Bieb.) – сучасниця мамонта і шерстистого носорога. Вважають, що рослина була на Землі ще 1,8 мільйона років тому.
Вона є представником флори минулих геологічних епох, які, переживши епоху зледеніння, у сучасному середовищі вижили дивом.
Бруслина карликова – рідкісна багаторічна рослина родини бруслинових. Релікт третинного періоду, занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий».
Вічнозелений або напіввічнозелений сланкий кущ заввишки 10-100 см. Кореневище довге, дерев’янисте. Молоді зелені пагони, з численними бородавчастими наростами, згодом стають сіро-коричневими. Вегетуючі пагони, як правило, стеляться по землі і вкорінюються, квітучі пагони підіймаються над її поверхнею. Розташування листків на стеблі чергове з нерівномірними проміжками. Колір верхнього боку листків яскраво-зелений, нижнього – сизуватий, восени листя набуває привабливого яскраво-червоного кольору.
Квітки бурувато-червоні (рідше – зеленкуваті), поодинокі або зібрані по 2-3 штуки.
Плід – чотирилопатева, повисла, блідо-жовта, рожева або зеленкувата коробочка завдовжки до 1 см. Насінини буро-червоні, кулясті, завширшки до 3 мм.
Рослина морозостійка, тіньовитривала, посухостійка. Часто зростає на карбонатних ґрунтах, у затінених, злегка зволожених місцях.
В Україні зафіксовано близько 30 локальних популяцій виду, переважна більшість яких зосереджена на Поділлі. Спостерігається тенденція до зменшення щільності популяцій.
У заповіднику «Медобори» трапляється невеликими куртинами на схилах річки Збруч у старих грабових та грабово-ясеневих лісах.
Фото Галини Баранчук.
