П’ятого липня парламентарі пішли на канікули – спікер Володимир Рибак закрив другу сесію Верховної Ради сьомого скликання. Депутатські вакації триватимуть до третього вересня.
Коефіцієнт корисної дії для суспільства від діяльності народних обранців доволі скромний. Ось і минулої п’ятниці, в останній робочий день, нардепи не розглянули жодного законопроекта. Зате напередодні канікул подбали про себе – затвердили кошторис витрат Ради на 2013 рік. Варто зазначити: Володимир Рибак виніс документ на голосування без обговорення.
Отже, витрати у новому кошторисі, порівняно з варіантом, відхиленим 1 липня, дещо зросли – замість 849,8 мільйона гривень вони склали 936 мільйонів. Таким чином, утримання парламенту подорожчало для платників податків на 67 мільйонів. Торік Рада обійшлася українцям трохи дешевше – у 869 мільйонів гривень.
Цьогорічний кошторис Верховної Ради зберіг на рівні 2012 року всі пільги для депутатів і витрати на їх утримання. То ж маємо годувати і колишніх «слуг народу», і нинішніх. Значна частина народних грошей буде витрачена не на забезпечення роботи народних депутатів, а на фінансування їхнього дозвілля та утримання великої кількості екс-нардепів. Пригадуєте, як під час минулих виборчих перегонів кандидати на депутатський мандат майже клялися відмовитися від «халяви»? Атож! Чинні парламентарі, як і їхні попередники, й надалі зможуть безкоштовно відпочивати у санаторіях та отримувати дармове житло. Тим часом, як стверджують фахівці, один мільйон 200 тисяч пересічних українських сімей вишикувалися у житловій черзі. Дехто очікує на власне помешкання десятиліттями.
На зарплату депутатам, помічникам і матеріальну допомогу виділили 253 мільйони гривень. Серед інших витрат – варта уваги фінансова підтримка санаторно-курортного комплексу управління справами Верховної Ради у розмірі 88,5 мільйона гривень, утримання парламентської автобази – 39,5 мільйона. На висвітлення діяльності парламенту у засобах масової інформації передбачено 28,9 мільйона гривень, на підтримку інституту законодавства – 9,1 мільйона.
А ось на зарплату колишнім народним обранцям вділили 36 мільйонів гривень. (Тим часом, за інформацією міністра соцполітики Наталії Королевської, станом на 1 липня заборгованість із виплати зарплати в Україні склала 976,3 мільйона гривень, що на 362,7 мільйона вище суми, передбаченої графіком). Як відомо, протягом року після складання повноважень народного депутата, екс-обранці отримують повну суму зарплати чинного нардепа. А це – близько 17 тисяч гривень у місяць. Виходить, слушно зазначив голова бюджетного комітету Євген Гєллєр: «Колишніх депутатів не буває!»
І, як виявилося, суми у 936 мільйонів для наших нардепів недостатньо. Голова апарату Верховної Ради Валентин Зайчук констатував: розрахункова потреба у грошах складає 1,4 мільярда гривень. Тобто, парламент отримав лише 62 відсотки коштів.
З точки зору економічної ситуації у державі, робота нардепів, урядовців та багатьох інших чиновників не варта й копійки. Експерти стверджують: падіння економічних показників за останній рік красномовно свідчить про повернення до кризової ситуації 2008-2009 років в Україні. Різниця лише в тому, що наразі не обвалилася національна валюта – її штучно утримує Нацбанк. Але обвал гривні – питання часу, застерігає голова Комітету економістів України Андрій Новак. Нинішня курсова стабільність, за його словами, дуже дорого обходиться населенню. На утримання гривні НБУ щомісячно витрачає 1,2 мільярда гривень із золотовалютних запасів країни. Проте резервів Нацбанку вистачить ненадовго. За оцінкою економіста, вже цієї осені в країні можуть виникнути проблеми з фінансами.
Щодо промислового виробництва, то, до відповідного періоду минулого року, воно впало на 9,5 відсотка, будівництво – на 20 відсотків, машинобудування – на 35. Не кращі справи і в інших галузях. «Це навіть не спад – це обвал…», – сказав Андрій Новак.
А дозвіл парламенту на випуск векселів уже деякі нардепи, зокрема, опозиційні, охрестили «банкрутством уряду». Про можливість негативного впливу введення векселів говорять навіть у провладній Партії регіонів. Це стосується найперше процедури відшкодування ПДВ. Схвалений законопроект передбачає надати право Кабміну відшкодовувати ПДВ і погашати кредиторську заборгованість векселями.
Вексель – це різновид цінного паперу, боргова розписка. Якщо у підприємства немає грошей розрахуватися за послуги чи товар, воно випускає боргове зобов’язання у вигляді векселя, яке одержувач може пустити в обіг.
Професор Національної академії управління Олег Соскін переконаний: введення векселів вдарить по економіці держави. «Золотовалютні запаси України за травень скоротилися на 700 мільйонів доларів… вексель лише посприяє поглибленню цієї хвороби. Підприємства будуть намагатися позбутися векселів, оскільки розуміють, що з державою жарти погані», – підкреслив експерт. Він прогнозує: у процесі користування векселями створиться структура, яка скуповуватиме їх. І належатиме вона «Сім’ї» Президента. У підсумку «Сім’я» накопичить векселів на мільярди і стане власником ще непроданого національного майна: атомних станцій, морських портів, аеропортів, залізниць, газотранспортної системи. Саме тому, на думку Олега Соскіна, векселі – найпотужніша система пограбування вітчизняної економіки.
Що ж у такому випадку залишиться для народу?
Ольга ЧОРНА.
