Вона з’явилася на світ на початку квітня і покинула його наприкінці березня. Україну бачила один раз у житті, у 1983-му, коли з мамою приїжджала до Львова. Але впродовж усього життя Україна жила в серці Квітки Цісик. Завдячує цим, як і своїм іменем, вона батькові-скрипалю з Коломийщини та мамі-львів’янці. Адже лише в Західній Україні дівчаткам дають такі поетичні імена: Квітка, Зірка, Ружана…
Вона мріяла приїхати в Україну ще і ще – особливо, коли та здобула незалежність. Але не судилося… У 1998 році, не доживши буквально тиждень до свого 44-го дня народження, Квітка померла від тяжкої недуги. Що перед цим звела у могилу її маму і старшу сестру.
Квітчин голос на той час уже звучав по всій Україні: особливе, майже космічне колоратурне сопрано… Улюблені мільйонами українців не тільки в Україні, а й по цілому світу пісні: «Два кольори», «Рідна мати моя», «Я піду в далекі гори…», «Чорнобривці», «Сидить дівча над бистрою водою», «Стоїть гора високая» та багато інших…
А от про саму Квітку в Україні на той час було відомо небагато. Першим про неї розповів наш земляк, колишній кременчанин, лідер на той час легендарного гурту «Не журись». Невдовзі, вже на початку 90-х, у Нью-Йорку в Квітки вдалося взяти інтерв’ю Олександрові Горностаю. Тоді ж він передав співачці запрошення приїхати на фестиваль «Червона рута», одним із організаторів якого був. Однак, вона змушена була відмовитися, хоч і з важким серцем те зробила. Однак… Контракти в Штатах просто так не розкривають, а графік роботи у Квітки був неймовірно, як вона казала, густий.
У 1992 році в Україні один за другим з’явилися два компакт-диски американської українки Квітки-Кейсі Цісик: «Квітка. Пісні з України» та «Два кольори»… Що прикметно: окрім неповторного співу, у жодному рядку, жодному слові не відчувається акценту. Так, начебто співала українка з України, а не та, що народилася, виросла, вивчилася і живе далеко від неї. Хоча розмовляла Квітка, як відчутно у кількох інтерв’ю з нею, таки з певним акцентом.
– Ті пісні є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу, – сказала співачка в одному з інтерв’ю.
Сказала – наче не тільки про минуле України, а й про її сьогоднішнє. Теж розшарпане життям полотно. Пробачте, ворожими кулями, просочене кров’ю захисників рідної землі… А ще – чужоголоссям начебто народних артистів України, котрі по-українськи ні не живуть, ні не співають, ні не розмовляють…
Квітка мріяла записати іще українські колискові. Для свого маленького сина Еда та його ровесників. Адже знала від друзів, що її пісні, і не тільки колискові, дуже люблять слухати діти.
Аранжування для пісень Квітки робив Джо Кернер, дуже талановитий музикант і композитор, добрий товариш співачки та її чоловіка Едварда Раковіча. При цьому Кернер до знайомства з Квіткою майже нічого не знав про Україну. Та й вона не була співачкою першої величини, хоча в шоу-бізнесі США займала цілком пристойне місце. Чого не скажеш про рекламну сферу, в якій Квітка стала справжньою зіркою. Адже впродовж 18 років була «голосом» всесвітньовідомої фірми «Форд», реклама для компанії «Кока-кола» та її суперниці «Пепсі-кола»…
Чому Квітка, маючи за плечима навчання в консерваторії і пречудовий голос, відмовилася від оперної сцени? Та й узагалі – від великої сцени? Тим паче, що пісня у її виконанні з кінострічки «Ти світло мого життя» була відзначена «Оскаром» та «Золотим глобусом».
Очевидно тому, що розуміла: дівчині з родини емігрантів сягнути найвищих сходинок на оперній сцені та у шоу-бізнесі дуже й дуже непросто. Надто багато підводних каменів там, хитросплетінь і ще всілякого різного. Навіть якщо це – Америка…
Квітка принципово не співала під фонограму чи в супроводі оглушливої музики. Її пісні ішли з глибини серця – і через океани, небеса і тисячі земних кілометрів долітали до України.
– Я небагато зробила для української громади,.. – з жалем констатувала співачка під час уже згадуваної мною зустрічі з Олександром Горностаєм.
Насправді Квітка Цісик зробила дуже багато: завдяки їй неповторну казковість української пісні високо оцінили не тільки в Україні, а й у багатьох куточках світу. Квітчин голос звучить і майже через два десятиліття після її смерті, і ще довго звучатиме. На відміну від тих «мега-популярних» нинішніх наших співаків і співачок, яких не хочеться ані слухати, ані, тим паче, запам’ятовувати…
Тетяна САВКІВ.
