Минуло майже 4,5 року відколи в Україні зареєстрували перший випадок коронавірусної інфекції. За цей час у нас, як і в усьому світі, пандемія змінила свої риси. Проте захворювання нікуди не зникло і стало радше сезонним, подібно грипу.
За оновленими рекомендаціями, людям віком до 75 років та без супутніх захворювань, рекомендовано отримати одну дозу вакцини без ревакцинації, тоді як люди з груп ризику потребують ревакцинації кожні 6-12 місяців.
Водночас, вірус SARS-CoV-2, який спричиняє COVID-19, постійно мутує, тож за ці чотири роки ми познайомилися з безліччю його різновидів: Альфа, Дельта, Омікрон, Кракен і навіть ФЛіРТ (англ.: FLiRT)…
Чому вони називаються саме так? Це рандомний вибір чи за кожною назвою щось стоїть? Розберімося разом. Пропонують у МОЗ.
Усе почалося з А і В – двох найперших форм SARS-CoV-2, які були виявлені в Китаї наприкінці 2019 року. Проте вони поширювалися і мутували з утворенням варіантів та субваріантів вірусу. Тож до їхніх назв експерти з Всесвітньої організації охорони здоров’я додавали цифри: A.1, B.2.27, B.1.351 тощо. Така система неймінгу показувала від якого підвиду походить той чи інший штам вірусу. І якщо для науковців все було зрозуміло, люди, далекі від науки, часто плутали ці назви, тож для простоти сприйняття вони почали вигадувати означення варіантів та субваріантів, відповідно до країни чи регіону, де ті були вперше виявлені. Так з’явилися «британський» і «південноафриканський» варіанти.
Проте такі «географічні» назви загрожували стигмою щодо цілих країн, тож у 2021 році ВООЗ довелося запроваджувати нову систему – тоді варіантам, які становили значну загрозу, присвоювали назви з літерами грецького алфавіту. Вони значно спрощували публічну комунікацію щодо вірусу, який все ще мав багато чисел у наукових назвах. Так з’явилися Альфа, Бета, Гамма і Дельта. Водночас літери, які могли спричинити плутанину, наприклад, Nu (звучить як «новий»), або для декого чутливі, як-от Xi (прізвище президента Китаю) не застосовували.
Та коли з’явився Омікрон, система «зламалася», адже він об’єднав величезну кількість варіантів та субваріантів, мутацій – нові штами легко передавалися і вміли «обходити» імунітет, це спричиняло плутанину. Наприклад, XBB.1.5 був також субваріантом Омікрону, він швидко циркулював і еволюціонував. Щоби краще інформувати громадськість про загрозу, цей підвид назвали Кракен на честь агресивного морського чудовиська зі скандинавського фольклору. Застосовували також назви з грецької міфології.
Передостанньою неофіційною назвою, яка була поширеною і в нас в Україні, стала Пірола (BA.2.86). Цей субваріант назвали не тому, що він сильно розповсюджувався (як Кракен), а тому, що мав 30 мутацій. Пірола – це астероїд. Але водночас і поєднання двох літер грецького алфавіту: Пі і Ро.
Та як бути з назвою «ФЛіРТ»? Тут – жодної грайливості – лише наука. Це позначення мутацій у шиповому білку (S-білку або спайк-білку), який дозволяє SARS-CoV-2 прикріплюватися до клітин тіла людини (F456L, V1104L і R346T). Вчені припускають, що мутації FLiRT дозволяють вірусу краще уникати нашого імунітету.
