Пригадуєте нещодавні страшні обстріли дронами Дніпра? росіяни з коротким інтервалом двічі вдарили «шахедами» по місту, спричинивши великі руйнування, горе та сльози.
І тут замість співчуття або просто промовчати, міському голові Борису Філатову у соцмережах почали вказувати, як і що робити, висували якісь претензії… І не лише мешканці Дніпра. І не лише ті, хто там залишається жити. А й люди, які тимчасово (а, дехто, може й, ні) виїхали з України.
З приводу цього Філатов у соцмережі, зокрема відповів: «… поки ми робимо все можливе й неможливе, аби надати людям допомогу, у соцмережах сотні корисних ідіотів і загадкових закритих профілів масово розповсюджують наративи російської пропаганди чи просто тиражують брехню. Бо психоз у соцмережах за «загиблими в «Бартоломео» – це лише психоз. Жодної людини там не загинуло. Але сотні емоційно виснажених співгромадян заповнили своїм галасом увесь інтернет…
Так само, як і відверто дурні запитання типу «Філатов, коли ти купиш ППО?!». Філатов не має можливості купити ППО! І так само Філатов не може поставити на дахах будинків кулемети чи розрахунки з ракетами! По-перше, це неможливо. По-друге, це був би не захист, а ризик перестріляти сусідів…
Я просто втомився сперечатися та доводити очевидні речі. Мені треба ПРАЦЮВАТИ, а не витрачати час на діалоги з божевільними, половина з яких переймається рідним містом з Угорщини чи Франції».
Якщо переглянути дописи та коментарі наших співвітчизників, які під час війни (а також до війни) залишили Україну, то на такі шедеври можна натрапити… Наприклад, поради українцям, котрі отримали тимчасовий прихисток в США: не критикувати місцеве керівницто, а, натомість, можна лаяти президента України і владу загалом. Бо за це нічого не буде. А от за критичні пости щодо американської влади можна й поплатитися.
До речі, соцмережі у всьому світі перебувають під пильним поглядом спецслужб.
Також українці, які мешкають тимчасово (чи постійно) в Німеччині, Польщі, Великобританії, Штатах, Італії, Іспанії та в багатьох інших країнах, схоже, отримують величезну насолоду, розповсюджуючи в соцмережах тексти, які скидаються на російське ІПСО, а то й насправді ІПСО, брехню і ще бозна що про українське керівництво, ТЦК і так далі. Вчать, як воювати, як збивати дрони та ракети… Звісно, це легко робити, коли і їхні діти, і самі спокійно сплять, над головами не літають ті ж дрони та ракети, ніхто не поранений…
Щодо коментарів, то в цьому випадку соцмережі – таки зло. Особливо, коли українці із-за кордону пишуть, що в Україні нема демократії, свободи слова, що потрібні негайні вибори та іншу диковину. І, звісно, останніми словами облаюють президента, згадане ТЦК та інше.
Кажете, нема свободи слова?
Ніхто не заперечує, багато питань є до влади. І до Зеленського в тому числі. А коли в Україні влада була ангельською?
І щодо «боневтік». Так, Зеленський залишився в Україні. А багато «бовтекли». І тепер вчать, як жити і що робити.
Про вибори. Закордонні ЗМІ полюбляють роздмухувати цю тему. Її підхоплюють деякі українські медіа. І користувачі соцмереж. Не для блага України все це. Які вибори під час війни? Хтось із тих, хто галасує із-за кордону голосувати, поїде на передову спостерігачами? Чи наші захисники не мають права голосу? Чи щоб прилетіло по школі, де, приміром, розміщуватиметься виборча дільниця?
І ще. Було б добре, якби українці за кордоном і домашні критиканти усього і вся прочитали наступне. «кремль досі чекає відсторонення Зеленського з посади президента, шоб змінити його «маріонеткою», яка піде на будь-які умови рф», – пише «The Moscow Times» про максималістські цілі путіна.
План максимум: капітуляція Києва, зміна режиму, перезапуск української державності за російським сценарієм.
План мінімум: повний контроль чотирьох «нових регіонів рф» (захоплених територій) та обмеження політичної і військової екзалежності України.
Додатковий план: дискредитація Зеленського як договороздатного візаві в очах Трампа.
росіяни всіма силами намагаються «добитися серйозного тиску з боку Вашингтона» за Зеленського і змусити провести вибори. «Зеленський не піде на територіальні поступки. Нам потрібно, щоб він пішов. Тому ми методично просуваємо тезу про його нелегітимність і необхідність виборів», – пояснив дипломат, якій спілкувався зі згаданим виданням.
Що не ясно? Невже дехто з українців свідомо хоче, аби сталося так, як цього бажає кремль?
Звісно, у соцмережах тисячі, десятки тисяч ботів, які розганяють всяку «зрадоньку», ненависть і т.д. Але дехто заховався під аватарками котиків, песиків, кіношних героїв тощо. Дехто приховав профілі. Дехто відверто поливає всіх і вся брудом, «присмачуючи» все це відбірною лайкою. Якась збочена любов до України…
Коли з посади Головнокомандуючого пішов Валерій Залужний, як його почали хейтити! Це й до нині простежується. Особливо дико звучить фраза на кшталт: «Я б на його місці…». А ще дикіше, коли це пишуть українці-чоловіки, які осіли за кордоном. Ви ніколи не були і не будете на його місці. Навіть на місці рядового солдата, який зараз захищає свою (і вашу, якщо ви на чужині тимчасово) землю на якомусь гарячому напрямку…
Усі знаємо, що багато українців справді втікали від великої біди. Адже багато українських міст і сіл перетворилися на руїни, назви яких залишились тільки на картах. Деякі в окупації. Деякі під щоденними обстрілами. Але дехто просто скористався можливістю виїхати. Хіба не так? І, якщо переглянути профілі у соцмережах, то чимало критикантів саме з безпечних, як прийнято вважати, регіонів.
Як уже згадувалось, соцмережі активно моніторяться. Ми хочемо, щоб світ нам допомагав, нас поважав. І, водночас, самі себе принижуємо і зневажаємо. «Зеленський їздить з простягутою рукою…», – іронізує дехто. Дуже добре, що в цю руку кладуть зброю, гроші, гуманітарну допомогу… Що трапилося б, якби Україна всього цього не отримала?! Чим би воювали? Чи отримували б пенсії, соціальні виплати?..
Іноді замість того, щоб писати казна що, ліпше промовчати. Буде більше користі.
Зла Українка.
