Руслан Жаловський із міста Ланівці… Веселий, щирий, добродушний. Із невичерпною жагою до життя. Сміливий і мужній Воїн. Він був кращим у цьому світі.
Життя Руслана, солдата артилерійського взводу, обірвалося 7 травня на Харківщині у розквіті весни і літ: йому було лише 43 роки.
«Сумна звістка… 7 травня 2024 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в Харківській області, помер солдат Жаловський Руслан Васильович, 1981 року народження.
Майстер-номер обслуги розрахунку самохідного артилерійського дивізіону військової частини ЗСУ – житель міста Ланівці Кременецького району.
Щиросердечні співчуття родині, близьким, знайомим… Шана і слава Герою України!» – про загибель Руслана оприлюднили у Кременецькій районній державній адміністрації.
«Тобі ніяк не личить чорна стрічка! Боже милий! В тобі стільки було жаги до життя, що вистачило б на трьох!
А давай, як колись, я знову зберу вам на літні берці? І не те, що вам їх не видавали, але ніхто не врахував дошкульно заповзаючу комашню під камуфляжну форму.
А давай я знову перелітаю всі магазини в пошуках палаток, і з острахом виявлю дві кольорові настільки, що будуть, як маяки в посадках Рівненщини, та вибору й часу не буде, але ти скажеш, що то така дрібниця, накинеш масксітки і буде в ажурі усе вуаля…
…а давай шини? Шини купили тобі колишні роботодавці, бо дуже тебе цінували. Й не тільки шини – машину. І всі твої співробітники теж переймались тобою, та ти був надто скромним, а я – не була. Бо для вас я багато чого хотіла зробити, та все не могла сама.
А ще ти спішив все зробити. Відпустка – ремонт, ремонт, бігом, бігом. От бачиш, ти все зробив і все встиг. Тільки з другом не встиг побачитись… І нажитись, Руслане, ти зовсім не встиг. Лиш Тетянка твоя передала найцінніше – і прапор бригади, й шеврони твої. Невже це усе, що залишилось нам в твою памʼять? Я не хочу чорну стрічку на твоїх фото. То як жирна лінія, що викреслила тебе з життя.
Будь нам в памʼяті ось такий. Веселий. На вічних приколах. І надто живий. Ну, не можна було ось так. Так не можна. Я не знаю, як це зупинити», – емоційно написала на своїй сторінці у фейсбуці відома волонтерка з Лановеччини Богданка Барва.
Вічна пам’ять Захиснику України! Нехай у небесній обителі буде легко і світло душі Воїна.
