Напередодні кожних свят в Україні традиційно зростає попит з боку покупців і жадібність з боку продавців. Якщо в країнах Заходу влаштовують передсвяткові знижки, то у нас – передсвяткові націнки. І як-то повелося: хай воно ліпше зогниє, але дешевше не продам.
Останнє подорожчання деяких продуктів харчування шокувало українців. І йдеться не лише про великодній кошик. Приміром, борщ для багатьох співвітчизників стає делікатесом. За даними аналітичної служби одного з оптових ринків України, торік у квітні капуста коштувала 4,5 гривень за кілограм, зараз – аж 40 гривень. А цибуля вартує більше, ніж ананаси. До речі, ці овочі, через нестачу власних, почали терміново завозити з Азії та Європи.
Покупці нарікають на політиків, чиновників, супермаркети. Аналітики, тим часом, кажуть: крім усього – винна й безгосподарність. За словами економіста Бориса Кушнірука, серед чинників, які впливають на «овочеві» ціни – проблеми із зберіганням продукції. Якісні сховища доволі дорогі. Вирощене зберігається так-сяк. Скоро псується. І виходить, що навіть попри високі врожаї овочів маємо дефіцит.
Крім того, як зазначив на своїй Фейсбук-сторінці голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, «ми стали знову свідками того, як держава втратила контроль над внутрішньою торгівлею». Прогнозування врожаю та його підрахунку ніхто тепер в країні не веде. Невідомо, скільки чого вирощується й коли ціна почне падати, або стрибати догори. «Це є елементом державного контролю будь-якої західної країни, але ми відмовились від усіх елементів впливу держави на бізнес та отримали шалені гойдалки, які тепер відбуваються в будь-який сезон, навіть під час врожаю, або одразу після нього», – констатує експерт. Раніше такі функції були покладені на Мінагрополітики та Мінекономрозвитку.
За підрахунками Олексія Дорошенка, капуста подорожчала в Україні за перші три місяці цього року майже удвічі – на 94,4 відсотки. Картопля – на 27,5 відсотків. Буряк – на 15,6 відсотків. Цибуля – на 10,1 відсоток.
Якщо ціни в Україні високі, то якість життя – низька. У цьому рейтингу Україна потрапила в останню десятку країн. Із 71 країни у списку наша держава опинилася на 62 місці. Такі результати дослідження сервісу «Numbeo». Дослідники оцінювали купівельну спроможність країн, їхню безпеку, охорону здоров’я, вартість життя, доступність нерухомості, транспорт, забруднення й екологію.
Як не прикро констатувати, але економіка України – найбідніша у Європі.
Рівень нашого внутрішнього валового продукту за минулий рік склав $112,2 мільярди, тобто майже $2640 на душу населення. Для прикладу: ВВП Німеччини сягає $3,677 трильйонів, Польщі – $524,5 мільярдів, США – $19,39 трильйонів.
«Тільки вдумайтеся, пише на сторінці «Економічної правди» заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ, учасник руху «Люди важливі» Павло Кухта, – за 61 годину Німеччина, яка за ресурсами не краща країна, ніж наша, виробляє річний ВВП України».
Чому все так погано? На думку експерта, найперше тому, що в нас жахливо низький рівень економічної свободи, який полягає у незахищеності права власності та інших прав і свобод громадян. Ми не маємо свободи підприємництва, недоторканості приватної власності, особистого життя. Шкодить економіці й невиправдано високий рівень податків. А чого варте рішення Окружного адмінсуду Києва, який назвав незаконним націоналізацію «Приватбанку»? Ці та інші приклади свідчать: в Україні ефективно не працюють ні судова, ні правоохоронна системи.
Схоже можна сказати і про держапарат. Ефективність роботи влади та верховенства права в Україні опинилася на 129 місці зі 149 країн.
І не слід забувати про психологію українців. Особливо це стосується виборів. Люди настільки вірять популістам, що з легкістю допускають їх до влади. Окремих політиків навіть по декілька разів. Але обіцянки й економіка – різні речі. І наступають люди, а відтак і держава, на чергові «граблі».
То ж кілограм дорогої цибулі та капусти, як це не банально звучить, також частина великої політики…
