В одному з американських штатів жив чоловік, котрий дуже любив читати Біблію. Він не уявляв свого життя без неї. Біблія була для нього своєрідним другим диханням. Через Біблію чоловік відчував неперервний зв’язок з Богом.
Та якось з ним трапилося велике нещастя. На виробництві, де працював той чоловік, сталася аварія, внаслідок якої він втратив руки, ноги, зір. Його обличчя було настільки пошкоджене, що носа і губ майже не було. Але в цьому знівеченому тілі ще жевріло життя, яке прагнуло зв’язку з Богом. Кожного ранку він починав свій день з молитви, щиро дякуючи Богові за допомогу в тяжких життєвих випробуваннях. А ще той чоловік мріяв знову читати Біблію. І хоч для оточуючих його людей це здавалося неймовірним, та він сміливо повторював слова апостола Павла: «Я все можу в тім, хто мене підкріпляє, – в Ісусі Христі».
І Господь оцінив довіру цього чоловіка до нього. Він спонукав друзів потерпілого подарувати йому Біблію шрифтом Брайля, хоча ті не усвідомлювали, як людина без рук зможе користуватися цим шрифтом. Чоловік і сам цього не знав. Але одного разу, коли він в задумі сидів над Біблією, на книгу капнула слина. Щоб витерти її, чоловік використав свій язик. І тут його осінила думка, що він може навчитися читати шрифтом Брайля, використовуючи свій язик. Так і сталося: навчившись читати за допомогою язика, чоловік тричі прочитав Біблію від початку до кінця. Він втратив руки, ноги, зір, але доклав усіх зусиль, щоб не втратити зв’язок з Богом.
Любі друзі, а скільки ми, ходячі, працюючі, зрячі, докладаємо зусиль, щоб тримати контакт з Богом через читання Біблії? Пам’ятайте, що втрата будь яких фізичних можливостей – ніщо, у порівнянні з втратою зв’язку з Богом. Не забуваймо про це – читаймо Біблію щоденно і тоді ми весь час будемо «в мережі» з Богом.
