У Класичному університеті Тернополя відбувся регіональний захід «Освіта і ринок праці: стратегія соціального партнерства». Організаторами виступили Національне агентство кваліфікацій у партнерстві із Західноукраїнським національним університетом.
Захід об’єднав представників органів державної влади, освітянської спільноти, роботодавців професійного середовища, інституцій якості освіти, центрів зайнятості та бізнесу, аби обговорити, якою має бути сучасна освіта, щоб відповідати викликам часу, потребам економіки та очікуванням суспільства.
У час суспільних викликів особливо важливо, щоб освітня політика, державні інституції, ринок праці та роботодавці діяли узгоджено, відповідально і стратегічно. Для спільноти ЗУНУ велика честь вітати тих, хто формує державні підходи, забезпечує якість освітніх процесів, розвиває систему кваліфікацій, підтримує економічне середовище, і працює над тим, щоб українська молодь мала реальні перспективи професійного становлення в рідній державі.
До присутніх звернувся заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко: «Сьогодні ми говоримо про практикоорієнтовану освіту. Молодь має виходити з університетів не лише з дипломом, але і з чітким розумінням того, де, як і для чого вона буде застосовувати свої компетентності. У практичній площині це – постійний діалог з роботодавцями та інтеграція практичної компоненти в навчальний процес. Нова українська освіта повинна бути освітою можливостей; освітою, що не нав’язує шаблонів, а відкриває шлях; освітою, яка вчить не тільки знати, а й діяти та творити. У цьому контексті такий регіональний саміт є надзвичайно важливий, і я дякую його організаторам за таку увагу до сфери освіти».
Однією з ключових умов ефективної взаємодії освіти та економіки є сучасна система кваліфікацій, зрозуміла і для закладів освіти, і для роботодавців, і для самих здобувачів освіти. Саме вона допомагає вибудовувати прозорі професійні траєкторії, забезпечувати визнання компетентностей і наближати зміст підготовки до реальних потреб ринку.
До присутніх звернувся голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк: «Ми зібралися, щоб спільно знайти відповіді на ці запитання. Зокрема, чи достатньо ефективно працює система кваліфікацій, чи допомагає вона роботодавцям формулювати вимоги через професійні стандарти та розвивати мережу кваліфікаційних центрів».
Заступник голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Іван Юрійчук сказав: «Тема сьогоднішньої зустрічі є цілком прикладною. Освіта і ринок праці не можуть розвиватися окремо – вони взаємозалежні. Тому важливо говорити про те, щоб знання, вміння, навички і верифікації справді працювали і для освіти, і для роботодавця, і для розвитку регіонів і країни в цілому».
У сучасних умовах регіональний розвиток неможливий без консолідації зусиль влади, освіти, бізнесу та громадянського суспільства. Саме на рівні регіону найкраще видно, яких фахівців потребує економіка, які компетентності стають визначальними та які рішення здатні посилити людський потенціал області.
Начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух зазначив: «Сьогодні, коли ми говоримо про соціальне партнерство між освітою, бізнесом і державою, маємо враховувати складні трансформації, які пережила Україна. Нині ключовим залишається європейський напрям розвитку та необхідність відповідати його вимогам.
Додатковим викликом стала релокація підприємств, яка сформувала попит на спеціальності, раніше не представлені в регіоні. Відповідно, одним із пріоритетів є швидке перепрофілювання фахівців і адаптація освітніх програм до потреб місцевого бізнесу. Ще більш оперативних рішень у сфері підготовки кадрів водночас вимагає війна, яка суттєво пришвидшила темпи інновацій».
Ректор ЗУНУ Оксана Десятнюк звернулася до гостей заходу: «Перед закладами освіти усіх рівнів стоїть дуже важливе питання – підготовка висококваліфікованих спеціалістів для майбутнього України. У час воєнної і демографічної криз це зробити дуже складно. При цьому заклади освіти повинні дотримуватись стандартів вищої освіти, відповідати вимогам акредитації, готувати фахівців за відповідними навчальними планами, які не можна безперервно змінювати. У цьому контексті виникає розрив: бізнес потребує підготовлених фахівців уже сьогодні, і він не готовий чекати на поступові зміни в освітніх програмах».
Ринок праці дедалі виразніше сигналізує про потребу в компетентних, мобільних, відповідальних і добре підготовлених фахівцях. Саме тому голос роботодавців у діалозі про освіту є надзвичайно важливим. Бізнес сьогодні не просто очікує на кадри. Він готовий ставати партнером у їх підготовці.
Президент Тернопільської торгово-промислової палати Тарас Копестинський у своєму слові наголосив: «Сьогоднішня дискусія – пошук стратегічних відповідей на виклики, які поставила перед нами війна. Роль Західноукраїнського національного університету є критичною. Він – значно більше, ніж просто освітній заклад. ЗУНУ виступає центром розвитку регіону, своєрідним економічним магнітом, що об’єднує науку, підприємництво та інновації. Таким чином, сприяючи розвитку університету, ми зміцнюємо економічний курс регіону, перетворюючи підприємницьку енергію наших людей на фінансову міцність, необхідну для нашої країни.
Заклади вищої освіти опинилися в складній ситуації: з одного боку – обмеження ресурсів і фінансування, з іншого – зростаючі вимоги до якості підготовки та рівня викладацького колективу. Через війну освіта часто відходить на другий план, однак саме вона формує основу майбутнього. Якщо економіка – це фундамент сьогодні, то освіта — це гарантія завтрашнього дня. Вища освіта – це також фронт. Без інтелектуального капіталу будь-який економічний хаб ризикує перетворитися на пустку.
Ми бачимо, як через брак ресурсів ігнорують потреби університету. Ми випускаємо молодих людей у світ, який вимагає від них надможливостей, а даємо їм інструменти минулого століття. Є парадокс: ринок праці заповнений людьми з дипломами, але бізнес кричить про кадровий голод. Це тисячі дезорієнтованих молодих фахівців, які не знають, як використати свої знання. Боєць, який на фронті, дає нам шанси на життя зараз. А згаданий тренд повільно роз’їдає нас зсередини. Якщо ми не підготуємо кваліфікованого фахівця, ми підготуємо поразку нашій економіці вже завтра. Зараз є потреба в людях на стику наук: логіст, який розуміється в ІТ, управлінець, який знає цифрове право, аграрій з навичками системного аналітика. Маючи досвід роботи на акредитаціях, я на власні очі бачив. як університети, намагаючись створити такі живі гібридні програми, розбиваються у стінку інструкцій. Регулярно слідуючи стандартам настільки фанатично, що спроби інновацій чи відходи від шаблону караються відмовою про акредитацію. Ми намагаємося виростити живий сад, але вимагаємо, щоб кожне дерево в ньому росло суворо за шаблонами штучної пальми. Тому ми отримуємо результат, який залишається тільки на папері. Ми здійснюємо перепідготовку для публічних закупівель. На фронті немає місця для формалізму, бо там ціна помилки – життя. В освіті ціна формалізму – втрата майбутнього».
Директор Тернопільського обласного центру зайнятості Микола Городецький наголосив: «Багаторічний досвід роботи нашого центру на перетині інтересів освіти та реального сектору економіки дозволяє нам чітко бачити трансформацію запитів ринку. Сьогодні ми спостерігаємо важливий перехід: роботодавцям потрібні не просто фахівці з дипломами, а адаптивні професіонали, готові до викликів сучасної економіки. Бізнес зараз перебуває у стані постійного розвитку та якісних змін – він масштабується, впроваджує нові технології та вимагає від працівників актуальних компетенцій. Саме тому наша співпраця з університетом є стратегічною: ми допомагаємо синхронізувати навчальні програми з реальними потребами підприємців, щоб випускники були затребуваними з першого дня виходу на роботу».
У межах заходу відбулися дві сесії. Перша – «Професійні кваліфікації у вищій освіті. Чи готує вища освіта фахівців для економіки?», головний меседж якої – як зробити так, щоб вища освіта в Україні не просто видавала дипломи, а реально забезпечувала конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Модератором першої сесії виступила керівник секретаріату Національного агентства кваліфікацій – Юлія Мартин. Спікери: ректор ЗУНУ Оксана Десятнюк директор департаменту освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації Ольга Хома, проректор Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Жежуха, заступник голови Національного агентства кваліфікацій Дмитро Лях, директор Тернопільського обласного центру зайнятості Микола Городецький, керівник ТОВ «Енерджі інжинірингова компанія» – Михайло Федишин.
Під час дискусії учасники обговорили проблему переваги кількості професій над кількістю стандартів, взаємодію із закладами освіти, участь агентств у рецензуванні та розробці освітніх програм та професійних стандартів. Говорили також про тенденції розвитку пріоритетних напрямів економіки.
Модератором другої сесії «Освіта поза аудиторією: документ чи знання і навички?» виступив Юрій Баланюк – голова Національного агентства кваліфікацій. Спікери: Уляна Коруц – проректор з науково-педагогічної роботи Західноукраїнського національного університету, Тарас Копестинський – президент Тернопільської торгової-промислової палати, Тетяна Дуда – начальник управління з питань ветеранської політики Тернопільської обласної військової адміністрації, Тетяна Мельничук – керівник Кваліфікаційного центру Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу, методист коледжу, представник ветеранської спільноти, Юрій Сеник – начальник фізико-хімічної лабораторії ПрАТ «Тернопільський молокозавод». Йшлося про те, чому, попри активне впровадження професійних стандартів, роботодавці все ще часто заявляють про невідповідність випускників потребам ринку праці; чи не є ризиком для університетів ситуація, коли професійні кваліфікації формуються швидше, ніж оновлюються освітні програми; як Національне агентство кваліфікацій планує вирішувати проблему відсутності професійних стандартів для нових професій, особливо у сферах ІТ, ШІ та креативної економіки; чи не створює сучасна система кваліфікацій додаткове бюрократичне навантаження для закладів освіти замість реального покращення якості підготовки тощо.
Під час заходу підписали меморандум про співпрацю між Національним агентством кваліфікацій та Західноукраїнським національним університетом. Документ є підтвердженням спільного прагнення до розвитку соціального партнерства, утвердження компетентнісного підходу в освіті, підтримки професійних кваліфікацій та створення нових можливостей для здобувачів освіти, роботодавців і всіх учасників освітнього процесу.